— Хто наказує?

— Комендант бази Гардік від імені намісника Маркова.

— Зачекайте, я зараз вийду на командний пост.

Двері зачинилися.

— Намісник Марков! — обличчя імператриці спотворила презирлива гримаса. — Цей вискочка, син переробника смердючих водоростей з Тіронії!

— Між іншим, протеже вашого покійного чоловіка.

— Шакті був надто добрим до таких… Маркових.

Лорд Ґрідас залишив каюту і казематним коридором пройшов до рубки. Лейтенант супроводжував його, відчиняючи двері перед лордом-сенатором. Капітан крейсера, залишивши перший пост, розвернувся до вхідного люку і привітав адмірала згідно зі статутними вимогами.

— Наказую вам ігнорувати всі розпорядження коменданта. Нам необхідно прикідронитися на самій базі… - почав Ґрідас.

— Вибачте, великий адмірале, — капітан відвів погляд. — Але я вимушений підкоритися наказові.

— Тут наказує імператор Туре Іріте.

— Ще раз вибачте мені, сіре, але згідно з наказом намісника Сектора Кастора генерал-лейтенанта Рене Маркова, я вимушений затримати вас і…

— Я відстороняю вас від командування!.. — Ґрідас потягнувся за пістолетом, але його руку перехопив другий пілот, а той лейтенант, який викликав адмірала до рубки, обеззброїв його. Капітан підійшов до колишнього Верховного координатора. Не зустрівши опору, він відстебнув від його пояса комунікатор покійного монарха.

— Зрада і підлість! — голосно промовив Ґрідас. Ці слова вже не мали поточного значення. Вони призначалися Історії.

— Це лише превентивний засіб, адмірале, — з голосу капітана «Алкантари» все ще не зникли винуваті нотки.

Передмістя Риму,

планета Земля (0КА01:3),

Сонячна система.

26 октомбрія 416 року Ери Відновлення.

Закриті засідання Сенату Імперії, згідно з традицією, проходили не в Залі Світів грандіозного Великого Палацу, де кожен сенатор мав персональну ложу, а в більш скромній Арковій залі. Вона, власне, являла собою одну велику «червону зону», захищену від прослуховування і проникнення недружньої нанотехніки. Чорно-золоте оздоблення зали навіювало сенаторам тривожні думки. Для абсолютної більшості представників світів Імперії це була перша переміна на престолі.

Реґент Теслен і канцлер Мадин зустрічали прибулих сенаторів біля входу до зали. Реґент одягнув мундир великого адмірала з чорною стрічкою на рукаві. Йшов останній день офіційного трауру за покійним монархом. Сто шість сенаторів пройшли через прикрашений мармуровою колонадою передпокій, де чутливі сканери перевірили їх на наявність нестандартної техніки. Зі всіх прибулих лише троє консерваторів з Аврелії не знайшли за можливе відповісти на привітання реґента і з кам'яними обличчями пройшли до своїх крісел. Уперше за двадцять вісім років не лишилося порожнім крісло сенатора від малого світу Піфії. У ньому сиділа велична стара жриця в яскраво-червоній мантії. Її екзотична фігура притягувала зацікавлені погляди. Сенатори кидали косі погляди на Знаючу й упівголоса переповідали один одному, що це сама стоп'ятнадцятирічна Свята Матір Драмана, голова Ради Двадцяти Трьох, прибула на Землю для участі в призначенні спадкоємця імперського трону.

— Буде нас гіпнотизувати, — пошепки припустив сенатор Гамбала, представник малого світу Колумбії, звертаючись до сенатора Камова, одного з представників Тіронії.

— Буде, буде, — так само тихо прошепотів у відповідь Камов і додав:

— Коли виборці спитають мене: «Навіщо ж ти, гімнюче, голосував за Теслена?», я відповім їм: «Це все піфійський гіпноз, брати і сестри!»

Претор Президії Сенату лорд Харре відкрив засідання пропозицією вшанувати вставанням пам'ять імператора Туре Шактірі II. Усі, окрім Матері Драмани, підвелися й чотири хвилини віддавали належне офіційній скорботі.

Потім Претор повідомив присутнім сенаторам, що імператриця-удова та її сім'я шість годин тому затримані на Кідронії і що в лорда-сенатора Ґрідаса, що їх супроводжував, при затриманні вилучили комунікатор, за допомогою якого покійний монарх керував безпілотними крейсерами, що несуть тератронні бомби. Претор зачитав текст вилученого в затриманого Туре Іріте маніфесту до світів імперії, у якому старший син покійного імператора закликав до непідкорення реґенту й до повстання проти влади намісників та адміралів, які присягнули Тесленові.

Сенатор Б'юкенен заявив, що вимагає в офіційному порядку підтвердити справжність маніфесту. Усім присутнім після цієї вимоги надали нотаріально завірені командиром «Алкантари» і поліцейським комісаром електронні скрипти згаданого документу. Реґент, у свою чергу, запевнив сенатора Б'юкенена і всіх присутніх, що оригінал маніфесту, підписаного «імператор Туре Іріте І», буде привезено на Землю через дванадцять годин і що його передадуть для вивчення сенатському Комітетові з питань безпеки або ж спеціальній слідчій комісії, якщо батьки-сенатори виявлять бажання таку створити.

Потім Претор оголосив, що ті вісімнадцять сенаторів, які з поважних причин не змогли прибути до Аркової зали, включно з затриманим на Кідронії Овшеном Ґрідасом, зможуть проголосувати у режимі «он лайн», використовуючи високозахищені лінії зв'язку і Білі Камені з родин Натії і Логолло. Після цього лорд Харре перерахував вакантні сенатські місця і повідомив, що від часу попередньої сесії Сенату відійшли до своїх предків сенатор від Аврелії, голова Комітету з військових і спеціальних розслідувань Вольф Рехинальдер і сенатор від Землі Римський Папа Олександр Дванадцятий. Пам'ять цих достойних мужів вшанували хвилиною мовчання.