Менелай готується до війни проти Трої

Ахілл

Троя

Перші дев'ять років облоги Трої

Смерть Ахілла

Смерть Аякса Теламоніда

Філоктет. Останні дні Трої

Падіння Трої

Одіссея

Одіcсей у німфи Каліпсо

На Ітаці під час відсутності Одіссея женихи бешкетують, розкрадаючи його майно

Одіссей відкривається Пенелопі

Телемах у Нестора і в Менелая

Женихи готують загибель Телемахові, коли він повернеться до Ітаки

Одіcсей покидає острів німфи Каліпсо

Одіcсей і Навсікая

Одіcсей у царя Алкіноя

Одіcсей розповідає про свої пригоди. Кікони і Лотофари

Одіcсей на острові циклопів. Поліфем

Одіcсей на острові Еола

Одіcсей у лестригонів

Одіcсей на острові чарівниці Кірки

Одіcсей сходить у царство Аїда

Плавання Одіссея повз острів Сирен та повз Сціллу і Харібду

Одіcсей на отсрові Трінакрії. Загибель корабля Одіссея

Повернення Одіcсей на Ітаку

Одіcсей в Евмея

Повернення Телемаха на Ітаку

Телемах приходить до Евмея. Одіссей і Телемах

Одіcсей приходть під виглядом мандрівника до свого палацу

Одіcсей і Пенелопа

Одіcсей розправляється з женихами

Фіванський цикл

Едіп. Його дитинство, юність і повернення до Фів

Едіп у Фівах

Смерть Едіпа

Семеро проти Фів

Похід Епігонів

Кун М.А.

Легенди та міфи стародавньої Греції.

Переклад О.М. Івченко

К., 1996.

БОГИ

Походження світу і богів

Міфи про богів та їх боротьбу з гігантами і титанами подано в основному за поемою Гесіода "Теогонія" ("Походження богів"). Деякі сказання запозичені з поем давньогрецького аеда Гомера "Іліада” і "Одіссея" і поеми римського поета Овідія "Метаморфози" ("Перетворення").

Спочатку існував тільки вічний, безмежний, темний Хаос. У ньому було джерело життя світу. Все виникло з безмежного Хаосу - весь світ і безсмертні боги. 3 Хаосу похо-дить і богиня Земля - Гея. Широко розкинулась вона, могутня, і дає життя всьому, що живе й росте на ній. А далеко під Землею, так далеко, як далеко від нас неосяжне, ясне небо, в незмірній глибині народився похмурий Тартар - жахлива безодня, повна вічної пітьми. 3 Хаосу, джерела життя, народилась і могутня сила, всеоживляюча Любов - Ерос. Почав творитися світ. Безмежний Хаос породив вічний Морок - Ереба і темну Ніч - Нюкту А від Ночі і Мороку постали вічне Світло - Ефір і радісний світлий День - Гемера. Світло розлилося по світу, і почали змінювати одне одного ніч і день.

Могутня, благодатна Земля породила безмежне блакитне Небо - Урана, і розкинулось Небо над Землею. Гордо піднялися до нього високі Гори, народжені Землею, і широ-ко розлилося вічношумливе Mope. Мати-Земля породила Небо, Гори і Mope, і немає в них батька.

Уран - Небо - запанував у світі. Він узяв собі за дружину благодатну Землю. Шість синів і шість дочок - могутніх, грізних титанів - мали Уран і Гея. Іх син, титан Океан, що обтікає, наче безмежна ріка, всю землю, і богиня Фетіда породили на світ усі ріки, що котять хвилі свої до моря, і морських богинь - Океанід. А титан Ппперіон і Тейя дали світові дітей: Сонце - Геліоса, Місяць - Селену і рум'яну Зорю - рожевоперсту Еос (Аврора). Від Астрея і Еос походять всі зірки, які горять на темному нічному небі, і всі вітри: бурхливий північний вітер Борей, східний Евр, вологий південний Hот І західний пестливий вітер Зефір, що несе багаті на дощ хмари.

Крім титанів, породила могутня Земля трьох велетнів - циклопів з одним оком у лобі і трьох величезних, як гори, п'ятдесятиголових велетнів - сторуких (гекатонхейрів), названих так тому, що сто рук мав кожен з них. Проти їх жахливої сили ніщо не може встояти, їх стихійна сила не знає меж.

Зненавидів Уран своїх дітей-велетнів, у надра богині Землі замкнув він їх у глибокій темряві і не дозволив їм виходити на світ. Страждала мати їх Земля, її давив цей страшний тягар, замкнений в її надрах. Викликала вона дітей своїх, титанів, і переконувала їх повстати проти батька Урана, але вони боялися підняти руку на батька. Тільки наймолодший з них, підступний Крон, хитрощами скинув свого батька і відняв у нього владу

Богиня Ніч народила на покару Кронові цілий сонм жахливих божеств: Таната -смерть, Еріду - розбрат, Апату - обман, Кер - знищення, Гіпноса - сон з роєм похмурих тяжких примар, нещадну Немесіду - відплату за злочини і багато інших. Жах, чвари, об-ман, боротьбу і нещастя принесли ці боги в світ, де воцарився на троні свого батька Крон.

Зевс. Народження Зевса

Крон не був певний, що влада назавжди залишиться в його руках. Він боявся, що й проти нього повстануть діти і приречуть його на таку саму долю, на яку прирік він свого батька Урана. Він боявся своїх дітей. I наказав Крон дружині своїй Реї приносити йому на-роджуваних дітей і безжалісно ковтав їх. Жахалася Рея, бачачи долю дітей своїх. Уже п’ятьох проковтнув Крон: Гестію, Деметру, Геру, Аїда (Гадеса) і Посейдона.