Шрифт:
Петро IРоманов [Петро Великий] (1672–1725) — російський цар (1682), імператор (1721). Політика П. I щодо України полягала в подальшому обмеженні її суверенітету. Після битви під Полтавою запровадив режим окупаційного терору, обмежив гетьманську владу; 1722 заборонив обирати гетьмана в Україні.
пилипівка— передріздвяний піст
писок— рот; обличчя
питати з пристрастієм(рос.) — допитувати з тортурами
півкопи— 30 штук (снопів, яєць і т. ін.)
піддячий— помічник дяка — високого урядовця в Московській державі ХV-ХVII ст.
підзор— підозріння
пільний— польовий
пініє(рос.) — спів
піонір[піонер] — піонер; до 80-их років XIX ст. вояк саперної частини інженерних військ
Піпер Карл(1647–1716 р.) — граф, з 1705 р. глава шведського кабінету (перший міністр Карла XII) і верховний маршал королівського двору
пірнач— холодна зброя у формі металевої головки з виступами; вид булави. У козацькому війську була знаком влади полковника.
піяти— кукурікати
плютон(польськ.) — чота; взвод
плястер— пластир
поверше— горішня частина будівлі
позапрятувати— прибрати
покоєвий— покойовий; лакей. Гетьманські покоєві були заведені у батуринській резиденції за прикладом польського двору. Їм доручалися важливі дипломатичні місії.
ПокотилоЯків — сердюцький полковник, який мужньо захищав гетьманську резиденцію. Його полк майже увесь загинув під час героїчної оборони Батурина. Полковник з кількома старшинами вимушено здався після Полтавської битви і довгий час перебував під арештом. 1772 р. його заслали в Архангельськ. Покотило Григорій разом із матір'ю і братом був привезений з Криму як бранець. Мати охрестилася і вийшла заміж за Якова Покотила, який дав синам освіту. Григорій, здогадно, навчався у Києво-Могилянській академії. Потрапив до складу гетьманських канцеляристів. І. Мазепа доручав йому ведення фінансових справ. У Бандерах козацькі старшини вважали, що він загинув під час відступу — втечі І. Мазепи. Але він вчинив, як його вітчим, і був засланий у Сибір.
поличник— ляпас, удар по щоці або шиї долонею
політати— падати (про сніг), пролітати
політично(поводитись) — тут: уміло і тонко, згідно з правилами етикету
полк козацький— військова одиниця українського козацтва кінця XVI–XVIII ст., від середини XVII ст. також адміністративно-територіальна одиниця Козацької держави. Поділявся на сотні; після Зборівського договору 1649 Військо Запорозьке налічувало 16 п. к. Козацький полковий устрій у Правобережній Україні ліквідовано 1714, у Слобідській Україні 1765, у колишній Гетьманщині на початку 1780-их.
полоса(рос.) — смуга
полумінь— полум'я
Понтій Пилат[Pontius Pilatus] — римський прокуратор Юдеї в 26–36 н. е. Правління жорстокого і підступного П. П. ознаменувалося насильствами і стратами. Податковий і політичний гніт, провокаційні дії П. П., що ображали релігійні вірування і звичаї юдеїв, викликали масові народні виступи, які нещадно придушувалися. За Йосифом Флавієм П. П. присудив до розп'яття Ісуса Христа. У Євангелії сказано, що П. П. при цьому «взяв води й умив руки перед народом», використавши стародавній юдейський звичай, що символізував невинність у пролитті крові (звідси вислів «умити руки»). Після скарги самаритян на криваву розправу, учинену над ними П. П., у 36 римський легат у Сирії Вітеллій відсторонив його від посади і відправив у Рим. Подальша доля П. П. невідома. За Євсевієм Кесарійським (4 ст.), П. П. заподіяв собі смерть; за іншими джерелами, П. П. страчений Нероном.
ПонятовскийСтаніслав (1676–1762 р.) — граф, генерал-майор артилерії польської служби; у 1709 резидент Станіслава Лєщинського при Карлі XII.
пообтулюваний— обгорнений
пописатися— зробити щось з успіхом; здобути визнання в чомусь
попід сили братися— боротися
пороти(рос.) — шмагати, сікти (різкою, прутом тощо)
постав— сувій, штука (тканини)
постулат— вимога
почетвертувати— стратити четвертуванням (розсіченням на чотири частини або послідовним відтинанням рук, ніг, голови
почот[почет, свита] — особи, що супроводжують поважну особу
поштуркувати— бити короткими, несильними ударами
правосильний— тут: остаточний
президія— тут: столиця
прелесті(рос.) — тут: принади (прельщать)