Шрифт:
Франкофонну Асоціацію України тощо.
З 1991 року Франція знову відкриває нашу націю
як вагомого політичного, економічного і культурно-
го учасника нової Європи. Недивно, що французи вба-
чають у нашій країні «другу Францію» на Сході євро-
пейського континенту і бажають співпрацювати з нею
в усіх галузях.
Багато треба ще зробити для того, щоб величезний
людський, промисловий і аграрний потенціал України
був належним чином оцінений у Франції, а здобутки
сучасної Франції, четвертої держави світу, стали до-
сяжними для України.
І Франція, і Україна завжди прагнули до розвитку
зв'язків, насамперед у галузі культури. На розвиток
української філософської думки та культури вплину-
ли ідеї великих французьких філософів Монтескьє і
Вольтера; представників нової літератури Дідро, Рус-
со і Бомарше; романістів Бальзака, Меріме, Гюґо, Золя,
Мопассана і Араґона; поетів Верлена, Рембо, Елюара
9
та багатьох інших. Свій внесок до зміцнення франко-
українських зв'язків зробили видатні діячі України:
Бокола Гамалія, Марко Вовчок та багато інших.
Кнгдан Хмельницький, Іван Сірко, Григор Орлик, Ми-
ига професора Анатолія Ткаченка яскраво ілю-
струє розвиток двосторонніх зв'язків, втілених крізь
події, легенди та особистості. Видатні діячі науки і
культури, політики, військові постають як творці істо-
рії наших країн, які цементували взаємну симпатію
двох народів.
Книга «Українсько-французькі зв'язки в особах,
подіях та легендах» сприятиме поглибленню дружніх
франко-українських стосунків, розвиткові франкофо-
нії в Україні, входженню нашої країни у цивілізова-
ний франкофонний світ.
Георгій Крючков,
Президент Франкофонної Асоціації України,
доктор філологічних наук, професор
10
Присвячується видатним особам —
творцям історії України і Франції.
Якби не був французом я,
Я став би ним, о Франціє моя!
Тобі, великій, стражденній, недужій,
Віддав би я любов — тобі одній!
Віктор Гюґо
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов'їну.
Володимир Сосюра
ВІД АВТОРА
Українсько-французькі зв'язки беруть початок на-
прикінці першої половини 11-го століття, коли доч-
ка Великого князя Київської Русі Ярослава Мудрого
Анна Ярославна взяла шлюб із королем Франції Ген-
ріхом І (1049). Відтоді до 14-го століття, за підрахун-
ками французького дослідника Е. Ланглуа, Київсь-
ка Русь згадується у французьких епічних поемах і
лицарських романах близько сімдесяти разів. У свою
чергу літописці й письменники Київської Русі виявля-
ли інтерес до справ і подій, які відбувалися у Франції.
У грудні 1240 року монголо-татари здобули Київ,
вщент його зруйнувавши. Київська Русь припинила
своє існування. У 1245 році докладну інформацію про
це подав на Ліонському соборі київський митрополит
Петро Акерович.
11
Після втрати державності українці продовжували
підтримувати зв'язки із Францією впродовж багатьох
століть. Тривають вони і нині. Стосунки між двома на-
ціями у різні періоди історії мали культурний, війсь-
ковий або політичний характер.
Починаючи із другої половини 14-го століття бага-
то українців здобувало освіту в навчальних закладах
Парижа і Страсбурга. Неодноразово у війнах, які вела
Франція, на службі французького уряду перебували
загони українських козаків. Франція надавала при-