Аннотация
Цуцик
Конец ознакомительного фрагмента.
в официальном магазине Литрес
Раз на вікні, у панському будинку,Патлатий Цуцик спочивав;То ляже на бочок, то догори на спинкуАбо на лапки морду клав.Якраз проти вікна, звичайно під барканом,Дворовий пес Бровко лежавІ думав: «Бач, яким він паном,Ледачий Цуцик, став».– Здоров був, Цуцику! Знічев’я спочиваєш? —Прийшовши під вікно. Бровко озвавсь.– Се ти, Бровко?… Чого-бо так гукаєш? —Промовив той. – Аж я злякавсь…Ну, як же ти там поживаєш?– Нащо питать! Либонь, не знаєшСобачого життя мого? —Сказав Бровко. – Далеко до твого…Живу собі, бо треба жити;Двір стережу і день і ніч;Всього доводиться терпіти,Не так, як ти, панич;Та ще к тому і їжа препогана,Хлиснеш помий, коли дадуть,А як невлад загавкаєш на пана,То ще й під боки натовчуть.– Жаль! – каже Цуцик. – Що ж робити!Буває всяк, —Обуха батогом не перебити;А от мені – хоч і довіку б так…Живу у горницях, на килимах качаюсь,Жартуючи на сміх;Частенько з панночками граюсьІ лащуся до них;І м’яко спать мені, і ласо можна їсти,