Шрифт:
— У тебе шлунок болить? — лише тепер помітила Тереза. Він підтвердив. — Ти зробив укол?
Він похитав головою:
— Забув дістати ліки.
Вона сердилась на нього за недбальство і гладила його по лобі, трохи спітнілому від болю.
— Зараз трохи легше, — сказав він.
— Лягай, — сказала вона і прикрила його ковдрою. Потім пішла до ванної кімнати, а трохи згодом лягла поруч із ним.
Він повернув до неї на подушці голову й жахнувся: смуток, який випромінювали її очі, був просто нестерпний.
Він сказав:
— Терезо, що з тобою? Останнім часом з тобою щось діється. Я це відчуваю. Я знаю.
Вона похитала головою:
— Ні, зі мною нічого.
— Не заперечуй!
— Усе те ж саме, — сказала вона.
«Усе те ж саме» означало її ревнощі і його зради. Але Томаш і далі наполягав:
— Ні, Терезо. Цього разу це щось інше. Так погано тобі ще ніколи не було.
Тереза сказала:
— Ну, гаразд, я скажу. Піди помий волосся.
Він не зрозумів її.
Вона сказала сумно, без будь-якої агресивності, майже ніжно:
— Твоє волосся вже кілька місяців жахливо пахне. Пахне жіночим лоном. Я не хотіла тобі про це говорити. Але вже багато ночей я мушу дихати соромотою твоєї коханки.
Тільки-но вона це сказала, в нього знову заболів шлунок. Він впав у відчай. Адже він так старанно миється. Тре мочалкою все тіло, руки, обличчя, щоб не лишилося й сліду чужого запаху. Він уникає пахучого мила в чужих ваннах.
Повсюди носить із собою своє власне, найпростіше. А про волосся геть забув! Ні, він навіть не подумав про волосся!
І він пригадав жінку, яка сідає йому на обличчя і хоче, щоб він любив її обличчям і тім’ям. Зараз він ненавидів її. Що за ідіотські вигадки! Він розумів, що заперечувати будь-що марно і що йому лишається тільки по-дурному посміхатись і, подавшись у ванну, промити голову.
Вона знову погладила його по лобі:
— Лежи. Це вже не має значення. Я звикла.
Він сказав:
— Я напишу своєму пацієнтові, котрого ми зустріли на курорті. Ти знаєш той край, де його село?
— Ні, не знаю, — відповіла Тереза.
Томашеві важко було говорити. Він лише через силу промовив:
— Ліси… пагорби…
— Гаразд, так і зробимо. Виїдемо звідси. Але тепер уже помовч, — вона й далі гладила його по лобі. Вони лежали поруч і більше не говорили. Біль поступово слабшав. Невдовзі обоє поснули.
Серед ночі він прокинувся і з подивом пригадав, що снились йому тільки еротичні сни. Виразно пам’ятав він лише останній: в басейні плавала на спині велетенська гола жінка, разів у п’ять більша за нього, живіт якої від промежини аж до пупка був геть укритий густим волоссям. Він дивився на неї з берега і надзвичайно розпалився.
Та чи міг він відчувати збудження, коли тіло було змучене шлунковим болем? І чи міг він розпалитися, дивлячись на жінку, котра не вві сні могла викликати лише відразу.
Він сказав подумки: «У годинниковому механізмі голови одне проти одного обертаються два зубчасті коліщатка. На одному з них видива, на другому — реакції тіла. Зубець, на якому видиво голої жінки, торкається протилежного зубця, на який нанесено імператив ерекції. Якщо через якийсь недогляд коліщатка посунуться і коліщатко збудження сконтактує з коліщатком, на якому намальовано образ ластівки в польоті, наш статевий орган почне витягатись і при її появі».
До речі, Томаш знав роботу одного свого колеги, котрий вивчав людський сон і твердив, що при будь-якому сні в чоловіка буває ерекція. Це означає, що поєднання ерекції і голої жінки є лише один із тисячі способів, яким Творець міг завести годинниковий механізм у голові чоловіка.
Ну, а що спільного має з усім цим любов? Нічого. Якщо якимось чином посунеться коліщатко в Томашевій голові, й він розпалиться, побачивши лише ластівку, на його любові до Терези це ніяк не позначиться.
Якщо збудження — механізм, яким забавлявся наш Творець, натомість любов належить тільки нам і з її допомогою ми випадаємо з-під уваги Творця. Любов — це наша свобода. Любов лежить по ту сторону «Es muss sein!».
Але навіть і це не повна правда. Хоча любов — щось інше, ніж годинниковий механізм сексу, яким забавлявся Творець, вона все-таки пов’язана з цим механізмом. Вона пов’язана з ним так само, як і ніжна гола жінка з маятником великого годинника.
Пов’язати любов із сексом — це була одна з найхимерніших ідей Творця, — думав Томаш.
А потім він сказав подумки іще про таке: «Єдиний спосіб, яким можна вберегти любов від недоладності сексу, — це завести годинника в нашій голові по-іншому і збуджуватися, побачивши ластівку».