Боб (до носіїв). Чи нема в кого віскі?

Йому наливають в нейлоновий стаканчик з рекламою «Довгого Джона».

Фу, спекотно! (випиває кілька стаканчиків).Шейх. О аллах!

Дервіш. Хто вірує в бога і судний день, той не приятелює з недругами аллаха і їхніми посланцями. Хай то будуть батьки їхні, чи брати, а чи родичі.

Шейх (пінячись од люті, до Контрабандиста). Це все ти, смердючий сину шакала??! Нарешті я доберуся до тебе! Твоя голова буде...

Контрабандист із своїми людьми мерщій утікає.

А-а-а! Ніхто не втече від мене! Всіх... всім... і вам (до слуг), і тобі (до Дервіша)... всім вам...

Дервіш. Подолай гнів у собі, повелителю. Справедливість одної години варта більше, ніж молитва цілого року. Будь справедливим...

Шейх. Женіть його геть! Геть!

Слуги виштовхують Дервіша. Тим часом Мільйонер вигідно розташовується під пальмою. Слуга, який приніс холодильник, одягає світлий смокінг, гумові рукавички, обв'язується стерильною марлевою пов'язкою, дістає з холодильника напої й закуски для Мільйонера, той починає їсти, старанно пережовуючи їжу.

Мільйонер (до Шейха). Я знаю, що твій закон забороняє спиртне, тому не пропоную тобі віскі, хоча цей напій прекрасно дезинфікує всі нутрощі. Ти мені подобаєшся. В тебе такий темперамент. Я люблю людей з темпераментом. Тепер бачу, що не помилився, посилаючи до тебе Боба. Це була одна з моїх ідей. Підіслати до тебе мого чоловіка, замаскувавши його так, щоб ніхто не здогадався. Ти спитаєш навіщо? Просто так. Каприз. Жарт. В мене безліч ідей, і я розкидаюся ними щедро й охоче. Але до твоєї пустині я приїхав не для того, щоб розкидатися своїми ідеями. І не для того, щоб вкладати тут свої капітали. Навіщо? Це надто пусте місце.

Шейх (пиховито). У дурного чоловіка вся пустиня — пустиня. Розумний діє інакше. Переганяє купу людей, що їх має в руках, то туди, то сюди — і створюється видимість, що пустиня зникає.

Мільйонер. Але ж тут пусто! Поглянь довкола.

Шейх. Поки люди добігають з одного місця до іншого, то їх нема ні там, ні там. Пустиня ще більшає в очах у невтаємничених. А чоловік повинен бути на властивому місці.

Мільйонер. Ти маєш на увазі себе. Так?

Шейх. Я — тут, водночас повсюди.

Мільйонер. Я розумію тебе, бо й самого мене пустиня привабила своєю нещоденністю. Відкрию тобі таємницю. В твоїй пустині — стерильно чисте повітря. В ньому немає жодної бактерії. А я боюся бактерій.

Шейх. Бактерії? А що це таке?

Мільйонер. Це... Я не можу пояснити... Боб, може, ти...

Боб (іде від носіїв, з якими він хиляв перед тим віскі. Наближається до Шейха, лоскоче йому між ребрами). У-у-у, шейхусику!

Шейх. Геть, геть, нечестивий! Я звелю відрубати тобі голову!

Боб. А для симетрії? Може, відрубаємо й тобі?

Шейх. Геть!

Боб. А бактерії, мікробчики? Це такі маленькі, рябенькі, плямисті, мов гієночки... І вони кубляться у тебе в бороді, шейхусику, а потім, чорти його бери, влітають тобі в рот, проскакують у твої кишки, і ти вмираєш в страшних корчах...

Шейх. Це тільки у вас, хто живе під закритим небом... В моїй пустині немає нічого...

Мільйонер. Тому я й приїхав сюди, щоб трохи погостювати в тебе, Шейху.

Шейх. Якщо ти гість, то я вітаю тебе, хай збудеться воля аллаха над тобою... Але навіщо ж ти напускав перед тим свої... ідеї?

Мільйонер. Бачиш... У кожного є намір чогось там... У тебе, скажімо, надто багато нафти тече під пісками... В мене — надмір ідей, які теж... ну, течуть...

Шейх. Нафта тече швидше за твої ідеї.

Мільйонер. Але так само, як ти одержуєш плату за нафту, я маю зиск від своїх ідей. Я обмінюю їх на гроші. Хоча це й невигідно. Бо гроші, скажімо, можна вкрасти, ідеї ж украсти ніхто не зможе.

Шейх. Тоді чому ж ти міняєш свої ідеї на гроші?

Мільйонер. Каприз. Просто мені мої ідеї набридають час від часу. Отак, як набридла тобі нафта і ти вирішив міняти її на долари. До речі, ти міг би поміняти її набагато вигідніше.

Шейх. Як же, о нечестивий?

Мільйонер. За ідеї. Невловимі й невагомі. Я перекладаю ідеї із своєї голови у твою — ніхто не побачить їх, ніхто не вкраде, не треба тобі тривожитися й остерігатися. В мене є кілька ідей, які варті всієї твоєї нафти.

Шейх. Хіба можна зрівняти якісь твої ідеї з нафтою? Вона витікає з нашої землі, мов кров із жил чоловікових. А сказано, що коли одне витікає, то повинно інше заповнювати його місце. Гроші заповнюють місце нафти. Ось вони піді мною, я можу помацати їх рукою. А що твої ідеї? Дим, марево, ніщо?