Забавні гномоісторії, написані до кожної букви алфавіту, будуть цікаві як дітям, так і їх батькам. Малюки-гноми супроводжують читачів у пізнавальнiй та розважальнiй подорожі сторінками українського алфавіту.
На літо до діда онук завітав,
Ідей розважальний дідусь-гном не мав!
Чим гнома малого потішив старий?
А ти цю абеточку зараз відкрий!
І знайдеш в ній гномоісторій багато,
Якими дідусь розважав колись тата,
І гномоматуся ці вірші читала,
Тепер черга гнома-онука настала.
Гномовсесвіт відкривати,
Гномолітери вивчати.
А
Є багато слів на світі,
Знають навіть гномодіти,
Є Абетка Австралійська,
Є Алжирська, є Австрійська,
Аргентинська і Англійська,
А найкраща Українська,
Дітлахів навчить читати,
Літери в слова складати.
Б
Бом-Барам! Бом-Бом! Барам!
Загубився Барабан,
Барабан лежить, чекає,
Може гном його шукає?
Дощ горами тими йде,
Першим Барабан знайде,
Бом-Барам! Бом-Бом! Барам!
Відшукався Барабан!
В
Гном Візочком Воду Возить,
У Відрі до хати носить,
Водограй над ним сміється,
Жарт струмком тоненьким ллється:
– Воду ти несеш з собою,
А Вона біжить трубою.
Йде по трубах талий лід,
Зветься це Водопровід.
Г
Гном-Грибник з дощем Грибним,
Йшли узліссям лісовим,
Дощ Грибочки поливає,
Гном до кошика складає,
Грім Гримить, Гроза Гуркоче,
Налякати Гнома хоче,
Але Гном Гриби збирає,
Грім його не налякає.
Ґ
Ґанок з Ґудзиком зустрівся,
Ґудзик з курточки звалився.
– Що ж стрибай під Ґанок, брате,
Зможу я тебе сховати,
А як тільки зійде сніг,
Ти вертайся на поріг,
Гном не кипить куртку нову,
А тебе пришиє знову.
Д
Дивний Дощ, зі смаком Динним,
Був напрочуд швидкоплинним,
Дарував він не Дощинки,
Сухозлітки та крижинки,
А Драже льодяникове,
Запашне і кольорове,
Кожен Дім і кожен Дах,
Динним запахом пропах.
Е
Із хатинки світло ллється,
Дим з ліхтарика не в’ється.
Він, не жевріє, палає,
І від вітру не згасає!
Світ, звичайний не магічний,
Це, ліхтарик Електричний.
Є
Єгер-гном по лісу ходить,
Стежки звірів він знаходить,