Шрифт:
Нач. Разведотделения /ПАНОВ/[Підпис]
«16» августа 1924 года
№ 2996
Листи від тебе доходять. Спасибі, що пишеш.
Що до твоїх турбот з «Книгоспілкою», постараюся усе зробити, що можна. Книжок думаю послати, але зараз не маю грошей, а путня книжка у нас коштує мільйон і більше.
Вітай усіх.
«Промсирпо» – не моє. Я не пишу нічого. Власне, пишу, але мого не друкують. Вимагають «дещо змінити», «дещо змягчити»… а я не хочу. Але… дякую за вітання і обіцяю написати в свій час краще… Ага?!
Цілую. Павло.
До Уповнов. КРО ДПУ УСРРт. ЕВГЕНЬЕВА
Щодо розмови з т. ГУБЕНКОМ /Остап В./ маю подати слідуюче.
Після загального обміну думками він згадав нашого загального знайомого т. БАЛАША, який зараз перебуває за кордоном. Згадавши його, він надзвичайно обурювався його провокаціонною роботою, а саме, що він надсилав листи й навіть відозви контрреволюцийного змісту в той час, як тут в Радянській Україні суспільство українське змінило своє відношення до Радвлади й стало до роботи. Як, наприклад, він посилався на листи його до т. КОЦЮБІЄНКО, що була заарештована ДПУ й сиділа довгий час тільки тому, що одержала листи й якусь прокламацію від т. БАЛАША, він рахує цей факт гнусною провокацією.
Далі він повідомив про те, що рік тому чи менше одержав від т. БАЛАША листа й в ньому фотографичну картку свою (БАЛАША) який зазначив, що це нехай для ДПУ, на цей лист т. Губенко відповів лайкою, зазначивши, що певно ти (Балаш) хотів, щоб я побував ще в ДПУ, так я вже був й нового нічого для мене не буде, а от я жалкую, що ти не побував в той час, але дуже жалкую – цей лист був надісланий з лайкою досить вульгарн. й після Губенко не одержував більш листів.
Далі по асоціації він згадав епоху петлюровщини, коли й він був – працював в часописах, особливо 1919 рік – епоху УНР в Каменець-Подільскому. Він сказав: «Які ми були близорукі і дурні що в той час вірили в других – проводарів, що вони здібні утворити держави й керувати українським людом, що все це йому здається як сон, що все це було в дитячі роки, якось аж соромно згадать, а меж тим там закордоном ще є такі дурні, що вірять в свій державний розум, бо час от часу вору… про що видно з часописів.
Наприкінці казав, що збірається їхати за кордон й заїде до Праги до Балаша спеціяльно вилаяться.
Інтермедія
26 березня 1925 р.
Виходить К у м е д н и к.
К у м е д н и к. Гей, латрижники, ланці!.. Розбишаки! Цитьте, смирітесь!.. Внемліте… К річам моїм слух преклоніте… (Гамір бурсаків). Тихо, невигласи! Смиріте ваши гласи! Зараз почнеться кумедія. Весела інтермедія. (Гамір бурсаків). (Улаштовує кін). Ритори й авдитори… Граматики і братики, і партійні й безпартійні, й навіть чесні безпартійні!.. (Сміх). І робітні й безробітні… Вичищені й відновлені… Хто «за» і хто «проти». (Зниженим голосом). А ну, хто проти – піднесіть руки (павза). Нема? То-то-ж! Незаможники й середняки!.. Трррудова – інтелігенція. Прислухайтесь!.. Прридивляйтесь! Все, що покажемо – запам’ятайте й на вуса намотайте. Ми вам чистку «савецьку» покажемо, й як від тої чистки врятуватися, розкажемо. (Гамір). Ось іде комісія по чистці.
Входять три б у р с а к и й сідають.
Ось іде громадянка Ундервуд, що чиститись мусить. Вона хвилюється, трясеться, чистку проскочити бідолашна пнеться.
Входить п а н н а радянська й стає тремтячи перед комісією.
Панна на радянській платформі опинилась, прийняла, сердечна, соціяльну революцію і вивчила за Стучкою всю радянську конституцію. Прислухайтесь… Кожному з вас у пригоді стане, бо чистити вас ще не скоро перестануть… (Як діякон у церкві). Будьмо уважні!..
На всі відповіді п а н н и б у р с а к и реагують жереб’ячими «Го-го-го»…
Г о л о в а (до Панни). Ваше соціяльне походження?
П а н н а. Я донька селянки і двох робочих від станка.
Г о л о в а (хитає головою). Мало… мало… мало.
П а н н а. Вибачте! Я донька двох селянок і трьох робочих від станка.
Музика грає туш.
Г о л о в а. Замужем?
П а н н а. Замужем.
Г о л о в а. Хто ваш чоловік?
П а н н а. Металіст.
Г о л о в а. По якому металу?
П а н н а. По благородному.
Г о л о в а. Яку участь брали в революції?
П а н н а. Я ще до сентябрської революції…
Г о л о в а. До якої? До сентябрської?
П а н н а. Ну-да. Я ще до сентябрської революції в підпіллі «работала».
Г о л о в а. Розкажіть.
П а н н а. Як робітники, було, до папи прийдуть, то я заховаюсь під веранду і работаю… І так, було, там наработаю…
Б у р с а к и. Го-го-го…
Музика грає туш.
Г о л о в а. А як ви на Врангеля дивитесь?
П а н н а. Проти дивилась. А як ще побачу, теж дивитимусь проти.
Г о л о в а. Правильно! Тепер скажіть, будь ласка, – кого ви знаєте з основоположників марксизму?
П а н н а. Основоположників марксизму – два: Фридрих Маркс і Карл Енгельс.
Г о л о в а. Як, як?
П а н н а. Пробачте, я переплутала: Марл Карс і Енгліх Фридрихс.
(Гамір).
Музика грає туш.
Г о л о в а. Ну, з марксизмом ви знайомі! А тепер скажіть, як ім’я, по-батькові та прізвище Григорія Івановича Петровського?