Один з чоловіків праворуч від Річарда не міг більше бачити жінок у руках солдатів і, зібравши останні сили, спробував чинити опір. І удар, який розпоров йому живіт, поклав край цим спробам. Бідолаха помер не відразу, тепер він просто стояв не рухаючись, і широко розкритими очима дивився на власні рожеві нутрощі, що повільно виповзали з рани. Від криків його дружини, здавалося, розколюється небо.

Чоловік зліва від Річарда почав судорожно хапати ротом повітря. Він ще намагався дихати, коли солдат узяв його за голову і почав повільно водити вперед-назад здоровенним ножем, перерізаючи беззахисне горло жертви. Закінчивши свою справу, солдат загарчав від зусилля, зіпхнув мертве тіло в яму у себе за спиною. Річард почув глухий удар, коли тіло вдарилося об інші тіла на дні відкритої могили, звідки долинали булькаючі звуки і хрипи.

— Твоя черга, — сказав солдат, який тримав Річарда. Вбивця обійшов його колом і став за спиною — від нього тхнуло пивом і ковбасками. — Давай скоріше покінчимо з нашою справою, адже мене чекає твоя красуня-дружина Келен, правильно? Так, точно — хтось із жінок проговорився, що твою дружину звуть Келен. Не хвилюйся, хлопче, я не дам Келен багато часу на спогади про тебе. Вона буде дуже зайнята — зі мною. Це вже я тобі обіцяю. А вже потім настане черга всіх інших.

Річарду дуже хотілося зламати шию цьому мужлану.

— А ти краще подумай про те, як твоя грішна душа буде ковзати під темряву, у вічну пітьму Підземного світу. Уяви, як ти впадеш в холодні, нещадні обійми Володаря. Тому що це — все, чого ти гідний. Всі ви по справедливості заслуговуєте одного — вічного страждання. Так повинно бути, адже ми пожертвували всім, коли прийшли сюди, в цю дику землю. Ми принесли Світло Творця і закон Ордена вам, егоїстичні язичники. Ваш гріховний спосіб життя, ваше примітивне існування ображають Творця — а значить, ображає і нас, тих, хто служить Йому.

Чоловік, схоже, намагався розпалити в собі благочестивий гнів.

— Хіба ти коли-небудь замислювався, що я, наприклад, пожертвував усім, щоб врятувати душі таких, як ти? Моя сім'я голодує. Вони відмовилися від всього, щоб забезпечити наших відважних солдатів всім необхідним. А ми з братом пішли боротися за нашу справу і за все те, у що віримо. Ми прийшли сюди, на північ, щоб виконати свій обов'язок перед Творцем і нашим Імператором. Ми обидва готові віддати свої життя заради того, щоб навернути ваших людей на шлях чесноти. Ми билися в незліченних кривавих битвах. Билися з тими, хто чинив опір нашим зусиллям. Билися в ім'я правди і справедливості. У тих битвах загинуло безліч наших побратимів по зброї.

Я бачив, як зростала в цій боротьбі слава армій Ордена. Ми боролися за ваш порятунок, а ви посилали проти нас грішників, що володіють даром, які за допомогою магії творили зло. Ця магія засліпила мого брата! Він кричав від болю, коли ця проклята магія перетворила на криваві рани його очі і спалила легені. Голова від зараження розпухла, він міг тільки стогнати. Ми змушені були залишити його вмирати на самоті, а самі пішли далі — нас очікувала наша справедлива, єдино вірна боротьба.

А тепер настала черга твоєї дружини, як і інших, подібних їй, пожертвувати собою, щоб скрасити наші жалюгідні життя, доки ми зайняті своєю благородною боротьбою. Це буде її мала лепта в нашу справу. Вираз її подяки за те, що ми, жертвуючи собою, несемо слово Ордена тим, хто забув би про свій обов'язок і віру.

Коли-небудь твоя грішниця-дружина приєднається до тебе там, у темряві Підземного світу, але тільки після того, як ми їй дозволимо. Тільки не чекай, що вона приєднається до тебе занадто скоро. Думаю, деякий час вона побуде повією для наших хоробрих солдатів. Адже чоловікам необхідні красиві жінки, такі як вона, щоб відволіктися від своєї важкої, хоча і благородної, роботи. Мені здається, з неї вийде хороша повія. Вона буде дуже зайнята — для неї тут стільки роботи. — Він помахав ножем перед очима Річарда. — Після того, як ми закінчимо наші справи тут, біля ями, вона буде належати нашим чоловікам. Вона допоможе їм відновити сили і подвоїти рішучість усунути тих, хто не здатний утвердитися на шляху Ордена.

Це було божевілля. Річард ледве міг повірити, що можуть існувати на світлі люди, здатні присвятити себе настільки безглуздим віруваннями. Але вони існували, і їх було безліч. Здавалося, вони всюди, розмножуються, як личинки, чиє призначення — руйнувати все радісне і благородне.

Він проковтнув всі слова, придушив свій гнів. Розум, істина, досконалість, життя… Ніщо не здатне розлютити цих людей більше, ніж ці цінності. Вони тільки підштовхнуть цих звірів до нових насильств. Все, що він скаже, тільки роздратує солдата, а значить, зробить гірше Келен. Тому він зберігав спокій. Це було єдине, що він ще міг зробити для неї.

Бачачи, що йому не вдалося змусити Річарда благати про пощаду, солдат знову розсміявся і послав Келен повітряний поцілунок.

— Скоро я буду з тобою, мила — тільки врятую тебе від твого нікчемного чоловіка.

Він був чудовиськом. І це чудовисько скоро відправиться до коханої жінки Річарда. До беззахисної, переляканої жінки, чиї страждання в руках цих тварин ще тільки починаються.

Чудовисько. А що, якщо Шота мала на увазі саме це? Одного разу відьма сказала, що у Келен обов'язково народиться чудовисько, якщо вони з Річардом одружаться і зачнуть дитя. Вони завжди припускали, що пророкування Шоти означає, що їх син успадкує не тільки дар Річарда, а й силу Сповідниць. Силу Келен. Але, можливо, пророкування відьми мало зовсім інше значення. Зрештою, жодне з пророцтв Шоти не збулося так, як вона представляла. Незважаючи на всю її впевненість.