сиґнет • перстень з печаткою

сквар • страшнюща спекота

сквитати • те саме, що скиглити

слебезувати • від «силабізувати»: невміло, бубонливо читати по складах — силабах

сплін • стан пригнічености, апатії, почуття безнадії, знеохочення; хандра ( анґл.spleen із гр.«селезінка»)

супозиція • тут: засновок, прийнятий тимчасово, про який ми ще не знаємо, правда він, чи ні; припущення, гадка, домисел (з лат.suppositio «підложення, підкинення»)

тандита • дешеві, паскудні, недбало зроблені речі; в давнину — місце торгівлі старими речами (барахолка)

тапети • глянсований папір або штучне твориво для обклеювання стін; обої, шпалери (від гр.«покриття»)

телюричний • пов'язаний з землею ( лат. tellus, telluris «земля»)

тракт • тут: «тракт покоїв» т. с., що анфіляда

трен • хвіст сукні, шляйфа

тукан • зоол., Rhamphastos, птах з дуже барвистим оперенням і також барвистим, величезним дзьобом; живе в дуплах у тропікальних лісах Лат. Америки

туркусовий • туркус: бірюза (від італ. turchese «турецький камінь»)

умбра • тут: заслона, яка зм'якшує надто яскраве світло лямпи; абажур ( лат. umbra «тінь»)

фактура • тут: рахунок за проданий товар із зазначенням його кількости і якости

фастриґа • нитка, що вживають для тимчасового зшивання (фастриґування) матеріялу

фасцинація • прикування уваги, збудження подиву, уречення (із лат. fascino «кидаю вроки»(особл., на жінку, щоб її причарувати) від fascinus «фаллічний амулет»)

фехтмайстер • добрий фехтувальник; учитель фехтування

філяр • сторчова підпора з каменю, цегли, бетону etc.; стовп, але не округлий, а багатогранний

фіола • від фр. fiole «пляшечка з вузенькою шийкою»

фірмамент • І назвав Бог твердь: «Небо» (Буття 1,8)

фоліял • те саме, що фоліянт

форталіція • іст.: маленька, переважно дерев'яна фортечка на границях держави ( іт. fortalizio; укр. відповідник — паланка)

фуляр • тоненька, м'яка єдвабна тканина

цинамон • сушена кора деяких видів дерева Cinnamomum — вічнозеленого дерева (або лози) з родини лаврових, яке росте у тропіках Азії й Австралії, має приємний запах і солодкаво-пряний смак, а ще має в собі цинамонову олію, яка застосовується як кухонна приправа, а також при виробництві різних ласощів, вин та лікерів; кориця

шабас • (так на мові їдиш; по-гебрайськи — шаббат) святий день у гебраїв, який починається із заходом сонця в п'ятницю і триває до заходу сонця в суботу

шлябан • дерев'яна скриня, вид простого тапчана (від нім. Schlafbank)

шляфрок • щось типу денної піжами

шофар • І ввесь Ізраїль ніс ковчега Господнього заповіту з радісним криком, і зо звуком рога, і з сурмами, і з кимвалами, граючи на цитрах та на гарфах (І Параліпоменон 15,28)

шпалір • дві шеренги дерев або кущів, що творять алею; дві шеренги людей, уставлених по обидва боки проходу, вулиці та ін.

шприха • один з прутів-променів у колесі ( напр., ровера)

шрафірунок • «Я багато дав би, щоб навчитись техніки дереворитництва. Нещодавно я бачив на виставці італійців дереворити французьким способом з XIX віку, отже ж, роблені гребінцями (шрафірунки), — які страшенно мені подобалися…» (з листа Бруно Шульца до Зенона Васьнєвського з 28 1 1935)

щудло • всякого роду милиці, кулі і ходулі