Вход/Регистрация
Янтарне скло
вернуться

Пулман Филип

Шрифт:

Коли Сатамакс приготувався говорити, всі присутні замовкли. Мері стояла поруч із курганом, відчуваючи мовчазну підтримку Аталі, котра стояла поруч. Але жінка також почувала, що всі очі дивляться на неї, і в неї було таке відчуття, що вона новенька учениця, яка вперше увійшла до класу.

Сатамакс заговорив. Його голос був низьким та насиченим, а рухи його хобота — спокійними та елегантними.

— Ми зібралися тут, аби привітати іноземку Мері. Ті з нас, хто знає її, вдячні їй за те, що весь цей час, котрий вона провела серед нас, вона всіляко нам допомагала. Ми чекали, поки вона не опанує в достатній мірі нашу мову. За допомогою багатьох мешканців селища, але особливо заліфа на ім'я Аталь, іноземка Мері тепер добре нас розуміє. Але залишалася інша річ, котру вона мала збагнути — я маю на увазі сарф. Вона знала про нього, але не бачила його так, як бачимо ми — не бачила, поки не зробила інструмент, крізь який можна дивитися на речі. І тепер, коли їй пощастило побачити сарф, вона готова дізнатися більше про те, що вона мусить зробити, щоб допомогти нам. Мері, підійди до мене.

Відчуваючи легке запаморочення та зніяковілість, Мері зробила те, що їй сказали — стала поруч зі старим заліфом. Вона збагнула, що має щось сказати, і заговорила:

— Усі ви завжди давали мені зрозуміти, що я ваш друг. Ви добрі та гостинні. Я прийшла зі світу, в якому життя суттєво відрізняється від тутешнього, але дехто з нас знає про сарф, і я вдячна вам за те, що ви допомогли мені зробити (скло, крізь яке я його бачу. Коли я можу якось допомогти вам, я буду тільки рада зробити це.

Мері розмовляла не так вільно, як з Аталлю, а тому подумала, що, можливо, мулефа не зовсім зрозуміли її. Коли слід розмовляти й водночас жестикулювати, важко вловити реакцію співрозмовників, однак вони, здається, таки розуміли її.

Сатамакс промовив:

— Ми раді переконатися, що ти розмовляєш нашою мовою. Сподіваємося, ти зможеш нам допомогти. Якщо ж ти відмовиш нам, то ми навряд чи виживемо. Туалапі переб'ють нас усіх. Їх стало більше, ніж коли-небудь раніше, і з кожним роком їх кількість зростає. Щось у нашому світі пішло хибно. Протягом більшої частини тих тридцяти трьох тисячоліть, коли існували мулефа, ми піклувалися про землю. Усе перебувало у стані рівноваги: дерева процвітали, травоїдні були здоровими, і навіть якщо колись приходили туалапі, їх та наша кількість залишалася постійною. Але триста років тому дерева почали хворіти. Ми уважно спостерігали за ними, дбали і пестили, проте вони все одно давали менше коліс, скидали листя не в ту пору року, а деякі з них просто вмирали, хоча раніше такого ніколи не траплялося. Усі наші спогади нічого не сказали нам про причину таких подій.

Загалом цей процес був повільним, але таким самим повільним є й ритм нашого життя. Ми не знали цього до твоєї появи. Ми знаємо метеликів і птахів, але в них немає сарфу. Ти зрозуміла, що існує потреба побачити сарф, і відразу з матеріалів, знайомих нам тисячі років, змайструвала інструмент, потрібний для цього. Як на нас, ти мислиш і дієш зі швидкістю птаха. Саме так нам здається, ось чому ми знаємо, що ритм нашого життя видається тобі повільним. Але саме в цьому полягає наша єдина надія. Ти здатна робити речі, на які ми не спроможні, ти бачиш зв'язки, можливості та альтернативи, невидимі для нас, — так само як сарф був невидимим для тебе. І хоча ми не бачимо шляху до виживання, але сподіваємося, що ти його побачиш. Ми маємо надію, що ти швидко збагнеш причини хвороби дерев та знайдеш ліки; ми живемо думками, що ти винайдеш засіб боротьби з туалапі, хай навіть вони такі численні та могутні. І ми плекаємо віру, що ти зробиш усе це швидко, — інакше ми вимремо.

У натовпі прокотилося шелестіння схвалення та згоди. Усі мулефа дивилися на Мері, і відчуття, нібито вона новенька у школі, де на неї покладають великі надії, посилилося. Вона також почула незвичайні лестощі: порівняння її зі швидким та сміливим птахом було новим і приємним, адже вона завжди вважала себе повільною й надто пунктуальною. Проте разом із усім цим їй спало на думку, що мулефа помиляються щодо неї, що вони дістали про неї хибне враження, що вона не зможе справдити їхні відчайдушні надії.

Утім вона мусить зробити все, що від неї залежить. Мулефа чекають цього від неї.

— Сатамаксе та мулефа, — мовила вона, — ви довірились мені, і я зроблю все можливе. Ви були добрими до мене, а ваше життя є гідним і красивим, тож я спробую віддячити Вам. Тепер, коли я бачу сарф, я знаю, над чим мені працювати. Дякую за віру в мене.

Мері почала спускатися з кургану, і всі мулефа, повз котрих вона проходила, щось бурмотіли та гладили її своїми хоботами. Вона, втім, з острахом думала про обіцянку, яку тільки-но дала.

Тієї самої миті у світі Ситагаза священик-убивця отець Гомес важко піднімався по схилу гори стежкою, що пролягала Повз перекручені стовбури оливкових дерев. Вечірнє світло Пробивалося крізь сріблясте листя, а повітря дзвеніло голосами цвіркунів і цикад.

Він побачив попереду невеличку ферму, повиту виноградом, там бекала коза і дзенькав серед сірих каменів струмочок. Поруч із будинком порався біля якогось діла старий чоловік, а жінка приблизно одного з ним віку вела козу до відерця біля стільця.

Мешканці селища, котре отець Гомес пройшов за декілька годин до того, повідомили йому, що жінка, за якою він ішов, справді проходила тут і що вона наче збиралася Піднятися в гори. Священик подумав, що старе подружжя могло бачити її. Принаймні, на фермі можна буде придбати сиру та оливок, а також набрати джерельної води. Отець Гомес був цілком звиклий до скромного життя, і в нього було вдосталь часу.

18

На підступах до міста мертвих

  • Читать дальше
  • 1
  • ...
  • 71
  • 72
  • 73
  • 74
  • 75
  • 76
  • 77
  • 78
  • 79
  • 80
  • 81
  • ...

Ебукер (ebooker) – онлайн-библиотека на русском языке. Книги доступны онлайн, без утомительной регистрации. Огромный выбор и удобный дизайн, позволяющий читать без проблем. Добавляйте сайт в закладки! Все произведения загружаются пользователями: если считаете, что ваши авторские права нарушены – используйте форму обратной связи.

Полезные ссылки

  • Моя полка

Контакты

  • chitat.ebooker@gmail.com

Подпишитесь на рассылку: