— Іван — ваш друг?

— Так, він мій друг.

— Іван — ваш чоловік?

— Так, він мій чоловік.

Потім. Погано. Багато. Відповідати. Добре. Крамниця. Життя потихеньку влягалося, повертаючись у підручник російської мови для іноземців. Алла Іванівна. Директор Будинку вчених. Усіма командує. Сталін місцевого життя. Відганяє від мене людей. Народ. Скромний. Немолодий. Соромиться своїх імен.

— Як вас звуть?

— А хіба що?

— Щоб підписати книжку.

— А ви так підпишіть, без імені.

— Ну, добре.

Наївність помислів; садизм учинків.

Зачеши бабусю-матір з особливим цинізмом.

Миколай Угодник

мама

Солженіцин

екстремістка тітка Женя

юродивий

Іван Піддубний

бандит

Набоков

мент

кабанчик

єврей

блядь

бурлаки на Волзі

француз

американський друг Росії

Распутін

Іван Грозний

відьма

Горбачов

Іван-дурень

народ

татарин

японці

степ

Запорозька січ

монгольське іго

бідні люди

Обломов

зайві люди

розчулення

емігрант

хитрий росіянин

злий хлопчик

піп

чиновник

бюрократія

лісоповал

алхімія

маківки

каша в голові

Ірина Борисівна

водопровідник

солдат

генерал

Віхи

заздрість

щиросерді люди

чеченець

халтурник

халявщик

пустельник

споглядальник

робітничий клас

казка

совість

Іван Грозний — Сірому:

— Що ти губи витріщив?

Убиральня — з’єднання Сірого з туалетом.

Стаханов — це така тварина. Як свиня.

Горілка — це така тварина. Як свиня.

— Квас — за нас, — вважав Сірий.

Пушкін — хороший, але Сірий — кращий. Сталін повинен бути сильним, гарним, несподіваним. Як космонавт.

Сірий любить, щоб йому вірили на слово, залишаючи за собою право нікому на слово не вірити. Тому Сірий любить гасла. Одружуйся, коли одружується. Розлучайся, коли розлучається. Не ґвалтуй себе. Ґвалтуй інших. Хто слабший. Гордість — ось чого зовсім немає у Сірого. Ми — люди не горді. Сірий терпить приниження з великою покорою. Сірого приємно принизити.

Сірому доручили знайти вбивцю.

— Лади, — відповів Сірий.

Сірий став шукати. Він довго шукав убивцю. У хрущобах. В інших місцях. На горищах. Нарешті він знайшов убивцю.

— Здрастуй, — сказав Сірий.

Сірий прокинувся вранці зовсім парубком. Він поголив чоло й потилицю, накачався і став охоронцем, поборником православної монархії.

— Імперію розвалили масони, — сказав Сірий.

Масони розвели руками.

— Йес, — сказали масони. — Це ми.

Сірий розхлябано здригнувся. Росіяни до начальника відчувають щиру глибоку неприязнь.

Сірий побачив дівчину й став на чотири лапи. Сірий завдав страшного удару в дихало, потім у мошонку, потім у сонну артерію. Самарська дівчина Юля мала спину від сфінктера до астралу.

— Саме задоволення, — пив горілку Сірий. — Я князь — ти княгиня!

— Ти граф — я графиня!

З усіх програм Сірий найдужче любив футбол. Що гірше грали, то він більше любив футбол. А взимку любив музобоз і хокей. Хокей шанував. А теніс не любив. Треба розширювати внутрішні людські можливості.

— More! — провістив Сірий новий закон.

«Незабаром знову будемо вішати», — подумалося Сірому.

Сірий був романтиком, який ударився об смітник. Від травми він закульгав, зате знайшов чистоту жанру. Нарвався на «колеса» — став візіонером. Йобнувся так, що побачив блакитний місяць. Розбився об рекламний щит — іскри з очей стали його новим стилем. Потім мистецтво закінчилося, і Сірий придбав пивний ларьок.