Контркурс— це коли два кораблі йдуть паралельно назустріч один одному.

Корвет— трищоглове військове парусне судно. В наші часи існує лише на картинах і в книжках.

Кубрик— спільна житлова каюта й поширена собача кличка.

Курс— напрям руху судна. Також напрям вітру по відношенню до корабля, що йде під парусами. Якщо вітер дує прямо в корму, кажуть, що курс фордевінд. Коли не в корму, але ззаду — бакштаг. Коли прямо в бік — галфінд. У скулу — бейдевінд. Вітер, що дує прямо в ніс, раніше назви не мав, але цей пропуск у морській термінології заповнив X. Б. Врунгель, який запропонував назву «Вмордувінд», назву, що міцно ввійшла в морський словник.

Лавірувати— на суші справа хитра нашим і вашим догодити, й направо, й наліво вклонитися, і по болоті пройти, ніг не замочивши. А в нас на морі — простіше простого: йти проти вітру зигзагами та обходити небезпечні місця. От і все.

Лагі лот— прилади. Перший — для визначення швидкості ходу й пройденого шляху. Другий — для визначення глибини. В старовину казали: «Без лота — без ніг, без лага — без рук, без компаса — без голови».

Лоцман— людина, яка проводить кораблі в небезпечних і важких місцях.

Люк— отвір у палубі.

Миля— морська міра довжини, що дорівнює 1852 метрам. Часто нам, морякам, докоряють, що ми ніяк не перейдемо на кілометри, а ми й не збираємось і ось чому: частина меридіана від екватора до полюса поділена на 90 градусів і кожний градус на 60 мінут. Величина однієї мінути меридіана якраз і становить милю.

Набити. — Дивлячись по тому, що набити. Якщо снасть набити — це значить натягти так, що далі нікуди.

Надир— див. зеніт.

Нактоуз— буквально: «нічний будиночок». В старовину так називали ящик з ліхтарем для освітлення і захисту компаса. В наші часи нактоуз — висока шафка, на зразок тумбочки. На ній зверху встановлюють компас, а всередині ховають хитрі пристосування, які стежать за тим, щоб компас брехав та не забріхувався.

Оверкіль— слово, яке часто вимовляють, але майже ніколи не пишуть, мабуть через скромність. Зробити оверкіль — це значить перевернути судно догори кілем.

Оверштаг— такий поворот парусного судна, при якому воно проходить через положення вмордувінд (див. курс).

Пакгауз— склад.

Пасати— східні вітри, що майже постійно дмуть у тропічних широтах (див. це слово).

Підвахта, підвахтовий — той, що змінився з вахти. В разі потреби підвахтових в першу чергу викликають на допомогу вахтовим. Тому в підвахтових є правило: якщо хочеш поспати в комфорті — спи завжди в чужій каюті.

Порти— всілякі ворота в бортах кораблів — пасажирські, вантажні, вугільні, гарматні порти. В доках батопорти — спеціальні судна, які затоплюються в воротах доків і своїм корпусом закривають вхід до доку. Порт — також місце стоянки кораблів. Торгові й військові порти — морські ворота країни.

Прокладка курсу— відмітка місця, де перебуває судно, ця відмітка постійно робиться на карті.

Рангоут— буквально: «кругле дерево» — щогли, реї і т. п. Зараз на великих кораблях майже весь рангоуг металевий, клепаний чи зварений із стальних листів. Виходить кругле дерево, зварене із стальних листів… От і розберись тут!

Роль суднова— нічого спільного не має з роллю в спектаклі. Там роль грають, а з судновою роллю гратися не випадає. Це важливий документ, — список усіх людей, що перебувають на кораблі. Внести в роль — значить зарахувати до складу команди. Списати — значить викреслити з ролі, звільнити із складу команди, випровадити з корабля.

Семафор— розмова, вірніше — переписка за допомогою ручних прапорців. Кожній літері відповідає особливе положення рук з прапорцями. Про сигнальника, який передає літери по семафору, кажуть: пише.

Секстан, секстант— інструмент для визначення місця судна. Останні тридцять років іде суперечка, як писати це слово. Штурмани, які користуються цим приладом, називають його «секстан» і пишуть так само, а всі інші й говорять і пишуть «секстант». Хто має рацію — так і невідомо.

Склянки— півгодини. В ті часи, коли на суднах були пісочні годинники — «склянки», вахтовий кожні півгодини ударом у дзвін оповіщав увесь корабель про те, що він стежить за часом і не забув перевернути півгодинну склянку. Пісочних годинників давно нема на суднах, а звичай залишився. На всіх кораблях кожні півгодини дзвонять у дзвін — б'ють ринду. В цього виразу теж цікаве минуле. Англійці говорили: «рінг дзе белл» — бити в дзвін, а у нас переробили на «ринду бий» — так і пішло!