– Партблети на стл!
– Рикнув фельдфебель тро смиренно на стл поклали в цупких обкладинках книжечки з написом "Всесоюзная коммунистическая партия (большевиков)" чорним по червоному.

– От що, громадяни.
– Фельдфебель погортав книжечки.
– Ви в сел цьому владу радянську представляте: голова колгоспу, парторг голова сльради. Ви тут з сорок другого року кожен день людям у вуха вдували, що правильно товариш Сталн проти хохлв вйну почав. Бо хохли ось-ось сюди прийдуть всх вбивати почнуть. Всх вбивати ми, звичайно, не будемо. Але за вами, громадяни, мотузка плаче...

"У-у-у-у..." прогудли непевно вс тро, так що, не розбереш, що сказати хотли.

– Не за те вас вшати потрбно, що хата у кожного з вас пд бляхою. То не грх в хат кам"янй пд бляхою жити. За це вшати вас не буду. Хоча й хати ц не вами збудован, ви х у нших вдбрали.

"У-у-у-у..." знову дружно прогудли щось тро представникв радянсько влади в сел.

– Жити в хат пд бляхою - то не грх, тут я згоден з вами. Але квиток партйний мати - це грх, однак, грх невеликий. За це вшати не варто, що поробиш: людина несповна розуму. Помилятися кожен може. Вшати ми тих будемо, хто в сел вашому у хат пд бляшаним дахом живе квиток партйний ма. Тих на воротах сльради вашо повсити варто. Вс бди у селян тутешнх вд вас, комунств клятих. Багато сала ви людям за шкру залили. Тому шкру з вас зняти кожен в цьому сел бажа. Згодн, громадяни?

"У-у-у-у..." - чи то погоджуючись, чи то заперечуючи, загомонли знову вс тро разом. Фельдфебель замовк дивився на цих трьох вичкуючи.

– Отже, громадяни комунсти, ваш земляки шкру з вас знмуть цлком заслужено. ви розумте, що врятувати вашу шкру вд повнстю заслуженого вами покарання тльки я можу. Хоча, по правд, на бса мен шкра ваша потрбна? Це лиш вроджена моя доброта дозволити вашим односельцям негайно вас трьох обблувати або на воротах сльради повсити мен не да. Аж сам соб дивуюся, до чого я добрий. Тому дам я вам можливсть грх свй спокутувати хоч би тршечки. Лишаю вам майно вйськове, яке з собою тягати не випада. Збережете цлим неушкодженим - живими лишитеся, хоч клаптик пропаде - вас на воротах повшу, а сльце вогнем артилерйським на цурпалки потрощу. Те, що залишиться - танками з землею зрвняю. Зрозумли?

Хриплять вс тро щось нерозбрливе.

– Я зрозумло пояснив, питаю?
– Олйник голос пдвищив.

– Понятно всё, чего там...
– Не в лад вдповли тро.

– Отож, дев"ять взкв разом з вантажем лишаю вам на збергання. Бережть х, як зницю ока...

Трйко "луазв" заревли двигунами, видихнули дим сизий покотили ген за край лсу...

...З вечора сидли командир авацйного гелкоптерного полку разом з начальником штабу та командирами ескадрилй, схилившись над картою. На стол - стопка фотопланшетв. Полку поставлена бойова задача. Сьогодн на свтанку бйц аеромобльно бригади мають висадитися в тилу росян. Завдання полку бойових гелкоптерв - прикрити висадку десантникв пдтримати хню атаку.

...До свтанку залишаться години пвтори, не бльше. Аеродром занурений в передсвтанковий серпанок, ховаться в тому серпанку довга, ген-ген, до самого обрю, злтна смуга. На металчних плитах стоять, як птахи з настовбурченим пр"ям, транспортн гелкоптери С-55А2, втомлено лопат опустивши. Спереду ззаду гвинтокрил машини затиснут турбнними "кобрами" - гелкоптерами вогнево пдтримки. Обабч смуги сидять групками десантники.

– Сьома рота!
– Кричить на весь аеродром опецькуватий чоловк в свтло-блакитнй льотнй форм, яку носять екпаж гелкоптерв, в польовому кеп великим блокнотом в руках.
– Сьома! Давай!

Групи спроквола встають, закидають на спини РД , розбившись на корабельн групи по всм бйцв у кожнй, чимчикують до першо ескадриль транспортникв. Кожна група шикуться навпроти свого борту. Командир групи доповда командиров екпажу про готовнсть до посадки , отримавши дозвл, десант зника всередин. Борттехнки вже приготували машини до польоту: на пропатрони, як поршнев двигуни запускають, податься струм роктливо запускаються двигуни гелкоптерв. Гвинт розкручуться повльно-повльно, оберти набира. Проходить ще хвилина двигун виходить на робочий режим, перемикаючись з малого на великий газ. Десантн групи вже сидять-вбрують всередин гвинтокрилв. Гелкоптер трясеться , здаться, дрбно стряса весь цей насторожений, на якусь коротку мить завмерлий в досвтнй тиш свт. Налаштувавшись на приводну радостанцю, всмнадцять транспортних гелкоптерв у супровод ескадриль "кобр" вдриваються вд ЗПС . В десантному салон припали до люмнаторв десантники. Кожен з них - як стиснута пружина, досить одного слова, одного жесту - настане миттва реакця.

До району висадки тридцять хвилин льоту. Перша хвиля гелкоптерв здйматься йде на гранично малй висот, аеродром зменшуться паливозаправники величезн перетворюються в маленьк продовгуват коробочки, як облпили злтно-посадочну смугу. Внизу з швидкстю сто всмдесят клометрв на годину проносяться перелски, галявини, машини здймаються вище. Набрали висоту метрв двст, перешикувалися в правий пеленг взяли курс на визначений квадрат. Гвинтокрил машини перескакують рчечку, тепер пд ними мчать лсов нетр з рдкими пролисинами галявин. Скоро майданчик десантування...

Праворуч лворуч першо ескадриль гелкоптерв йдуть ескадриль штурмовикв легких бомбардувальникв. У гелкоптерв потужний супровд. Це необхднсть.

Попереду вище - легк винищувач винищувач-бомбардувальники, вони будуть розчищати повтряний простр для гелкоптерв. Досвд минулих повтряно-штурмових операцй вимага для успшного проведення висадки десанту на один транспортний гелкоптерний полк видляти два-три полки винищувачв, або винищувачв-бомбардувальникв, полк штурмовикв полк пкруючих бомбардувальникв.