– Але можна добрати з них зміст?
– спитала Гелена.

– Важко сказати щось певне: багатьох слів бракує.

– Мабуть, вони доповнюють одне одне?
– спитав майор.

– Безперечно, - сказав Джон Манглс.
– Не може бути, щоб вода знищила в усіх трьох документах ті ж самі слова. Зіставляючи уривки фраз, ми зрештою спроможемось відновити їхній зміст.

– Оце ми зараз і зробимо, - сказав Гленарван, - але діяти будемо за певною системою. Найперш візьмемо англійський документ.

Тут слова й рядки виглядали так:

– Справді, небагато з цього зрозумієш, - розчаровано сказав майор.

– Як би там не було, - зауважив Джон Манглс, - написано по-англійському.

– Безперечно, - ствердив Гленарван, - слова sink, aland, that, and, lost залишились недоторкані; skipp, напевне, означає “шкіпер”. Очевидно, йдеться про якогось містера Гр... , мабуть, капітана затонулого судна [4] .

– Додамо ще уривки слів monit і ssistance [5] , - сказав Джон Манглс, - вони цілком зрозумілі.

– О, то ми вже добрали дещо!
– вигукнула Гелена.

– На жаль, тут бракує цілих рядків, - зауважив майор.
– Як дізнатись про назву судна, місце загибелі?

– Дізнаємось і про це, - запевнив Гленарван.

– Авжеж, - мовив майор.
– Але в який спосіб?

– Доповнюючи один документ іншим.

– Тож не гайте часу!
– поквапила леді Гелена.

На другому папірцеві, попсованому ще гірш, ніж попередній, збереглося лише кілька поодиноких слів:

– Це написано по-німецькому, - сказав Джон Манглс, кинувши оком на документ.

– А ви знаєте німецьку мову?
– спитав Гленарван.

– Так, знаю добре, сер.

– Тоді скажіть нам, що означають ці слова.

Капітан уважно прочитав документ.

– Насамперед, - пояснив він, - можна визначити, коли сталася аварія: 7 Juni - тобто 7 червня; зіставивши це з цифрою 62 англійського документа, матимемо повну дату: 7 червня 1862 року.

– Чудово!
– вигукнула Гелена.
– Далі, Джоне!

– У тому ж рядку я бачу склад Glas; приєднавши до нього частку слова gow першого документа, матимемо Glasgow. Як видно, йдеться про корабель з порту Глазго.

– І я так гадаю, - мовив майор.

– Другого рядка зовсім бракує, - вів далі молодий капітан.
– Але в третьому я розібрав такі важливі слова: zwei, тобто “два”, і atrosen, або скорше Matrosen, тобто “матроси”.

– Отже, - підсумувала Гелена, - йдеться про капітана й двох матросів?

– Мабуть, так, - відповів Гленарван.

– Признаюся вам, сер, - обізвався Джон Манглс, - що з наступним словом - graus - я потрапляю в скруту. Не знаю, як його витлумачити. Може, нам стане в пригоді третій документ. А два останніх слова розшифрувати неважко: Bringt ihnen означає “подайте їм”, і якщо ми поставимо їх поруч з англійським словом assistance із того самого рядка першого документа, у нас вийде фраза: “Подайте їм допомогу”.

– Так! “Подайте їм допомогу”!
– повторив Гленарван.
– Але де ж ці бідолахи? Тут нічого не сказано, де саме потонув корабель.

– Будемо сподіватися, що французький документ виявиться ясніший, - сказала Гелена.

– Подивимось його, - мовив Гленарван.
– З ним буде легше, адже ми всі знаємо французьку мову.

Ось текст третього документа:

– Гляньте, тут є цифри!
– скрикнула Гелена.

– Будемо діяти послідовно, - сказав Гленарван.
– Дозвольте мені відтворити одне за одним ці неповні порізнені слова. Я бачу, що йдеться про трищоглове судно, повну назву якого подають нам спільно англійський і французький документи: “Британія”. Далі - “гонія” і “південний”, з них зрозуміле тільки друге слово.

– Оце дорогоцінна деталь, - зауважив Джон Манглс.
– Виходить, судно потонуло в Південній півкулі.

– Це ще не надто певно, - кинув майор.

– Підемо далі, - сказав Гленарван.
– Слово “діст” частина дієслова “дістатися”.

Отже, ці горопахи дісталися до якогось берега. Але куди? Що воно за “контин”? Може, континент? Потім “жорсток”?

– Жорстокий!
– скрикнув Джон Манглс.
– От і пояснення німецького слова graus: grausam - жорстокий.

– Далі! Далі!
– вигукнув Гленарван, чиє збудження і цікавість зростали в міру того, як на його очах роз’єднані слова набували логічного змісту.
– Інд... Чи не мовиться тут про Індію, куди, можливо, було викинуто цих моряків? А що означає слово “овго”? А, довгота. Ось і широта: тридцять сім градусів одинадцять мінут. Нарешті маємо хоч одну точну вказівку.