Автор - Кушнірук Сергій. Доброго дня вам, дорогі читачі. Звісно я ще не справжній поет чи прозаїк, а лише аматор, однак хочу донести до ваших сердець та думок щось прекрасне, чудове, незрівнянне. Спробувати показати іншу грань. Надіюся що після прочитання цієї невеличкої книги вам буде над чим задуматися. Приємного прочитання!
Annotation
Автор - Кушнірук Сергій. Приємного прочитання, дорогі читачі. Звісно я просто аматор, однак маю надію, що вам сподобається ця невеличка книга. У ній вміщені ряд дорогих моєму серцю віршів. Думаю, вони зможуть вас змусити задуматися, здивуватися, зачудуватися. Ще раз бажаю приємного прочитання!
Історія однієї миті.
Минають дні, а також ночі,
І вже пройшло багато літ,
Та ті дівочі гарні очі
Все дивляться мені услід.
Вона була прекрасна й горда,
Як райдуга, чи цвіт квіток,
Хороша, добра, благородна,
Весела, радісна й проста
І гарна була як «Богиня»,
А усмішка несла тепло
І в неї в серці було світло,
Й хотіла радувати серця,
Бо мала «янгола» в душі
І вічний той вогонь у серці
Горів - як сонечко в житті.
Її зірки оберігали,
Хотів я завжди з нею йти
І просто збоку споглядати
Її усмішку й очі ті.
Хоч і не склалося в нас долі,
Та образ твій залишу назавжди,
Вона хотіла вирости поволі
Й розквітнути як квіти золоті.
Хотіла бути доброю як мама,
Зачарувала тільки поглядом своїм
І та краса, і горда та постава,
І голос її ніжний шепотів.
Напевно слухав вічно тую мову,
Я просто хтів любити, та нажаль,
Признатися не зміг би навіть Богу
«Про вічну муку ту мою й печаль».
І завжди буду берегти я світлий образ,
Її прекрасний погляд і «думки»
І може ми ще стрінемось із нею
Та й стежку з квітів висадим в житті.
Я буду любить тебя всегда.
Вдруг ты прошла
И я полюбил
Забыл, что нет у меня этих сил.
Смотрел в безсмертную высь облаков,
А ты показала, что есть любовь.
Хотел бежать,
Но сбился я с ног.
Ты миром стала в сердце моём.
Не буду лениться, рыдать перестану,
А образ прекрасный навеки оставлю.
Ты стала безценной,
Как воздух и реки,
Улыбка твоя осталась навеки,
Глаза засияли,
Как звёзды с небес,
Они загорелись
Как пламя чудес.
Но все же был слеп я
И поздно заметил,
Как ты пронеслась, как мгновенье,
Как ветер.
И зря я не слушал слов верного друга:
«Судьба в этой жизни не наша подруга,
Возьми себя в руки
И стань мужиком,
Борись если надо
Ломай все кругом,
Люби и она тебе точно ответит
И «Волю Огня» возроди в этом свете,
Из пепла вернись,
Докажи если любишь,
Сдаваться не смей
Её ты загубишь,
Запомни слова эти раз и навеки.
В любви нет преград и открыты все реки».
Пришла в мир война
И облилось все кровью,
Тебя защищу
Даже слова не молвлю,
А если умру, то из мёртвых восстану
Тебя я найду,
На коленья я стану,
Пробьюсь сквозь завесы, сквозь мор и сквозь войны,
Улыбка твоя «уничтожит» все волны
Твой взгляд в пустоте для меня как фонарь.
Из тени я выйду,
Забуду печаль,
Я буду бороться, идти черепами,
Дабы любовь была между нами,
И пусть это чувство живет, расцветает
Оно для меня никогда не растает.
Я буду просить, умолять о прощение,
Надеяться буду, искать откровенья,
Тебя я люблю, для меня ты безценна,
Как звёзды на небе,
Как солнца мгновенья.
Любовь пронесу я сквозь жизнь неприменно
За светлые чувств умру несомненно
Тебя обнему, а потом поцелую,
Я все расскажу, что в душе нарисую.
Назову тебя «зайкою», «рыбкой», «солнцем»
С букетом цветов постучу я в оконце,
Всегда буду рядом с тобою идти,
Лишь смерти подвластно нас развести.
Но всё же, я думаю, сможем прорваться
И будем все чаще с тобой целоваться
Безсмертные чувства и это любовь
И ей все подвластно
Любите все вновь,
Сражайтесь за счастье,