Зедд міцно стиснув губи, обдумуючи її слова. Він відкрив цю таємницю ще коли був зовсім хлопчиськом. За все життя він не говорив про це нікому. Ніхто не змушував його зберігати секрет — просто тому, що не підозрював про його обізнаність. Однак, він завжди здогадувався, що його випадкове відкриття не призначалося для загального відома. Були дуже серйозні причини зберігати цей секрет.

Але самої причини він не знав.

— Зедд, заради життя лорда Рала, заради блага всіх нас, дозвольте мені піти з вами.

Він якусь мить оцінював її рішучість.

— Ти ніколи і нікому не зможеш розповісти про це.

— За винятком лорда Рала я ніколи і нікому не розповім про це. Морд-Сіт часто забирають свої знання з собою в могилу.

Зедд кивнув.

— Добре. Це піде з тобою в могилу, якщо зі мною не станеться непоправного. Якщо ж щось станеться, ти повинна будеш передати Річарду все, що я покажу тобі цієї ночі. Ти повинна поклястися, що нікому, навіть своїм сестрам Морд-Сіт, ніколи не скажеш ні єдиного слова про це.

Рікка без коливання простягнула до нього руки.

— Клянуся.

Зедд стиснув її руки, приймаючи клятву. Якби хтось сказав йому у часи війни з Д'харою, ще до встановлення меж, до того, як він убив Паніза Рала, що він укладе угоду з Морд-Сіт по життєво важливе для нього питання, він вважав би цю людину божевільною. І тут він раптово відчув вдячність за те, що становище змінилося на краще.

— Шлях туди дуже заплутаний, — попередив Зедд. Рікка вигнула брову.

— Хіба вам доводилося розшукувати мене в Башті? Або, може, я колись заблукала в Замку, патрулюючи його переходи?

Зедд знав, що вона права. Він дуже добре уявляв, наскільки легко загубитися в залах Замку Чарівників. Фактично, це була одна із захисних пасток його творців.

Щоб пройти Замок з кінця в кінець, необхідно минути більше тисячі кімнат. У ньому не було коридорів, тільки сходові прольоти, по яких потрібно було спускатися і підніматися. Щоб пройти через ці багаторівневі лабіринти, потрібно було подолати кілька магічних щитів. Навіть люди, які виросли в Замку, легко могли заблукати в його приміщеннях, що вже говорити про новачків, що вперше потрапили сюди. Вони ризикували назавжди залишитися в нескінченних переходах.

Загарбники, не знайомі з розташуванням кімнат і які занадто далеко ввійшли в цей лабіринт, виявилися б перед дивним вибором: відступити тим же шляхом або ж рухатися вперед, щоб пройти Замок наскрізь. Однак, і той і інший шляхи не обіцяли нічого хорошого. Варто тільки пройти через кілька дверей, як приміщення приймають дивовижний вигляд — в них не стає жодного вікна. Просуватися далі можна лише покладаючись на удачу, оскільки орієнтуватися стає просто неможливо. Після довгих блукань по всіх цих кімнатах людина, не знайома з планом розташування приміщень, починає турбуватися, чи проходила вона вже через це приміщення, чи ще ні, тому що кожна нова кімната сильно нагадує, щонайменше, дюжину попередніх. У минулому в Замок не раз проникали шпигуни, які так і згинули в лабіринті його кімнат. Деякий час по тому в одній з них просто знаходили мертве тіло.

Однак, треба визнати, що не всі, хто прагнув заподіяти шкоду Замку і його мешканцям, були новачками. Серед ворогів були і зрадники з числа жителів Замку.

— Згоден, ти ще жодного разу тут не заблукала, — нарешті визнав Зедд. — Але ти живеш тут не надто довго, і, мабуть, просто не встигла почати досліджувати віддалені куточки. Тут таїться кілька видів небезпеки, і можливість загубитися в приміщеннях Замку — лише одна з них. Те місце, куди ми прямуємо, дуже схоже на лабіринт, і загубитися там простіше простого. Ти повинна будеш докласти всі свої здібності, щоб запам'ятати шлях туди. Я ж зроблю все, що зможу, щоб тобі допомогти.

Рікка кивнула з безтурботним виглядом. — Я цілком здатна запам'ятати кілька поворотів. Під час патрулювання мені доводиться займатися цим кожен день.

— Не варто бути занадто самовпевненою. Це набагато складніше, ніж просто «запам'ятати кілька поворотів». Я виріс в Замку, але і я можу заблукати тут. Не існує одного прямого шляху до нашої мети. Іноді обраний напрям не призведе нікуди, тому, що ти можеш помилитися і опинитися на більш низькому поверсі, ніж розраховувала. Крім того, деякі магічні щити мають властивість переміщатися від одного проходу до іншого. Це — частина їх магії, покликана перешкодити шпигунові, якому вдалося роздобути карту приміщень Замку.

Сказане не справило на Рікку великого враження, вона знизала плечима.

— Зрозуміло. Дуже схоже на Народний Палац. Там теж є приміщення, куди публіка не допускається. Ці частини Палацу час від часу змінюються, їх теж неможливо пройти прямим шляхом, навіть якщо станеться так, що всі проходи будуть відкриті. От тільки такого ніколи не трапляється.

— Пам'ятаю, я був там. Правда, я побував тільки в громадських приміщеннях, але і вони досить заплутані. Це було після того, як Даркен Рал захопив Річарда. Хоча, у мене була деяка перевага — я ж знав, що Народний Палац побудований у формі заклинання, розташованого на величезній ділянці землі. Крім того, я знаю, як написати таке заклинання, тому зміг розібратися, де розташовані його сполучні ланки.