— Та вся ця ідея — повний абсурд! — Відповів міністр, далі дотримуючись двозначного стилю розмови. — Адже не віриш же ти насправді, що наш народ дійсно влаштовує змову, щоб протистояти нашим добрим діянням?

Фраза прозвучала дуже гладко, оскільки Бертран не раз її вимовляв. Звичайна обережність вимагала, щоб розмови на публіці велися вкрай обережно. Серед гостей цілком могли опинитися люди, які володіють чарівним даром, щоби з його допомогою почути щось, не призначене для сторонніх вух.

Далтон і сам вдавався до послуг жінки, що володіє таким даром.

— Ми присвятили життя служінню андерському народу, — вимовив Далтон, — і все ж залишаються заздрісники, спраглі зупинити прогрес і перешкодити нам поліпшувати становище трудящих.

З тарілки, яку він поділяв з дружиною, Бертран взяв смажене лебедине крильце і вмочив його в мисочку з пряним соусом.

— Значить, по-твоєму, підбурювачі, можливо, намагатимуться створити нам складності?

Пані Шанбор, уважно прислухатися до розмови, нахилилася ближче до чоловіка.

— Всякі там оратори миттєво вхопляться за можливість знищити відмінну роботу Бертрана. І охоче допоможуть будь-яким баламутам. — Вона пильно подивилася на Суверена, якого годувала з долоні юна дружина. — Передбачається серйозна справа, і зовсім не потрібно, щоб супротивники могли помішати нам на цьому шляху.

Бертран Шанбор був найбільш вірогідним кандидатом на пост Суверена, але і він мав ворогів. Суверен обирався довічно. Найменша похибка в настільки критичний період могла викинути міністра зі списку кандидатів. І багато суперників просто спали і бачили, що міністр допустив такий промах, і пильно стежили за ним і прислухались до кожного слова.

Як тільки Бертран Шанбор стане Сувереном, можна буде перестати турбуватися, але до того часу слід бути вкрай обережним.

— Ви відмінно розумієте ситуацію, пані Шанбор, — схвально кивнув Далтон.

— З чого, треба думати, випливає, що в тебе є конкретна пропозиція, — Хмикнув Бертран.

— Вірно. — Далтон знизив голос ледь не до шепоту. Вкрай неввічливо шепотіти при сторонніх, але виходу у нього не було. Необхідно починати діяти, а шепоту не почує ніхто. — Думаю, найкращим виходом буде, якщо ми порушимо існуючу рівновагу. Те, що я маю на увазі, допоможе не тільки відокремити зерно від полови, але і не дасть прорости іншим бур'янам.

Скоса поглядаючи на стіл Суверена, Далтон пояснив свій план. Пані Шанбор, посміхнувшись краєчком губ, набрала поважного вигляду. Рекомендації Далтона припали їй до душі. Бертран, безпристрасно спостерігаючи за Клодіною, кивком висловив свою згоду.

Стейн увігнав кинджал в стіл, демонстративно розпіоровши найтоншу лляну скатертину.

— Чому б просто не перерізати їм горлянку?

Міністр роззирнувся, перевіряючи, чи чув хто пропозиція Стейна. Хільдемара почервоніла від люті. Тереза зблідла, почувши подібну промову з вуст людини, яка носила плащ з людських скальпів.

Стейна вже попереджали. Якщо подібні заяви почують і повідомлять у відповідні інстанції, за цим негайно піде смуга розслідувань, яка напевно приверне увагу самої Матері-сповідниці. І вона не заспокоїться, поки не з'ясує всю правду, а якщо таке трапиться, вона цілком може використати свою магію, щоб відсторонити міністра. Назавжди.

Далтон обдарував Стейна убивчим поглядом, вселяючим мовчазну загрозу. Стейн посміхнувся, демонструючи жовті зуби.

— Дружній жарт.

— Мені наплювати, наскільки велика армія Імперського Ордена, — прогарчав міністр спеціально для тих, хто міг почути слова Стейна. — Якщо вас не запросять — що ще належить вирішити, — вся вона поляже перед Доміні Діртх. Імператор знає, що це так, інакше не пропонував би на наш розгляд такі щедрі умови миру. Я впевнений, що він буде вкрай незадоволений, якщо один з його людей образить нашу культуру і закони, за якими ми живемо. Ви тут представляєте імператора Джегана і прибули, щоб викласти нашому народу позицію імператора і його щедру пропозицію, не більше того. Якщо знадобиться, ми будемо вимагати, щоб ці пропозиції виклав хтось інший.

Стейн лише посміхнувся з цієї полум'яно-хвальковитої промови.

— Та я тільки пожартував, звичайно ж. Така порожня балаканина в звичаях мого народу. Там, звідки я прибув, такі слова цілком звичайні, і ніхто не ображається. Запевняю вас, що просто хотів вас потішити.

— Сподіваюся, ви будете краще вибирати висловлювання, коли станете говорити з нашим народом, — буркнув міністр. — Ви прибули для обговорення вкрай серйозних справ. Директори навряд чи схвально оцінять настільки грубий гумор.

— Майстер Кемпбелл пояснив мені нетерпимість вашої культури до таких заяв, — хрипко засміявся Стейн, — але моя груба натура змусила мене забути його мудрі слова. Будь ласка, вибачте моє погане почуття гумору. Я нікого не хотів образити.

— Ну гаразд. — Бертран відкинувся на спинку стільця. Уважний погляд ковзав по гостях. — Народ Андера дуже погано сприймає жорстокість і не звик до таких розмов, не кажучи вже про дії.

Стейн схилив голову.

— Мені ще належить засвоїти зразкові звичаї вашої великої культури. Я з нетерпінням чекаю можливості дізнатися про ваші найкращі закони.