кописами; коли ж не пишу, то обмірковую майбутні

179

твори. І кожен раз, коли яка-небудь справа, зобов'я-

зання, прив'язанність не дають мені написати зайву

сторінку, для мене це просто погибель». Бальзаку по-

трібен був відпочинок, і в квітні-травні 1832 року пані

де Берні вдалося відвезти Бальзака в Сен-Фірмен. Там

він написав «Турського священника» і закінчив «Трид-

цятирічну жінку».

У 1832 році письменник написав, а у 1833 році надру-

кував «Біографічні нотатки про Луї Ламбера» — твір,

який, як він сподівався, дозволить йому зрівнятися з

Ґете і Байроном, творцями «Фауста» і «Манфреда».

Бальзак вважав «Луї Ламбера» своїм шедевром. Не-

людський геній, яким письменник наділив Луї Ламбе-

ра, був таким же, як його власний геній. Перебуваючи

в домі Зюльми Карро, він написав одну із самих чудо-

вих своїх новел — «Покинута жінка».

На початку 30-х років ім були задумані «Сто забав-

них оповідань», сповнених веселістю і життєрадіс-

ністю. Вони виходили «десятками». Перший десяток

вийшов у 1832 році, другий — у 1833 році і третій — у

1837 році. Усього було написано 33 оповідання. Ці жар-

тівливі та смішні мініатюри на зразок Рабле та інших

письменників Турені — данина глибокої пошани Баль-

зака до таланту Рабле84.

Літературний успіх повинен був принести Бальза-

ку фінансове благополуччя. Одначе його борги зросли

через те, що він абсолютно не вміє протистояти спо-

кусам. З юності Бальзак мріяв вести розкішний образ

життя. Тепер він хоче мрії перетворити в дійсність і

безглуздо витрачає гроші. Він веде легковажний об-

раз життя і додає до старих боргів нові. У нього дві ко-

180

ханки: Лора де Берні, яку

він іменує Бііесіа (коха-

на, обраниця), і герцоги-

ня Лора д'Абрантес. Його

квартира заставлена до-

рогими меблями, підло-

га

застелена

пухнасти-

ми килимами. У кабінеті

на верхній полиці етажер-

ки стоїть статуетка його

кумира — Наполеона І.

До піхов шпаги імперато-

ра прикріплений аркушик

паперу з надписом: «Того,

чого він не довершив шпа- Евеліна Ганська (1800-

гою, я здійсню пером. Оноре де 1882).

Бальзак».

У Бальзака була пристрасна вдача, у його житті

було багато любовних захоплень, але одне з них було

самим тривалим. У 1832 році поміж безлічі листів, які

він

одержу-

вав від жінок,

він

звернув

увагу на лист

з Одеси від

28 лютого за

підписом

—

« І н о з е м к а » .

Цей лист в

п о д а л ь ш о -

му

відіграв

велику роль

Маєток Ганських у селі

Верхівня.

181

у житті письменника. Як невдовзі з'ясувалося, лист

був від російської підданої графині Евеліни Ганської

з вельможного польського роду графів Ржевуських. Її

чоловік, Венцеслав Ганський, володів в Україні вели-

чезним маєтком Верхівня в шестидесяти кілометрах

від Бердичева, тепер Житомирської області. У нього

було 21 тисяча гектарів землі і понад 30 тисяч кріпос-

них. Між Бальзаком і Ганською виникло листування. З

початку 1833 року протягом п'ятнадцяти років Баль-

зак пише їй майже щоденно. Перша зустріч між ними

відбулася восени 1833 року в швейцарському містеч-

ку Невшатель.

У 1833 році Бальзак пише один із кращих своїх тво-

рів — роман «Євгенія Ґранде». Він багато працює, забу-

ті світські захоплення, він цілком поринув у творчість.

У листі до Зюльми Карро він писав: «Я весь заглибив-

ся в роботу і поглинувся задумами, ідеями, планами,

які безперервно виникають в моїй голові, стикаються,

вирують і доводять мене до божевілля». Ніхто не може