на на визволення України під час війни Росії з Туреч-

чиною у 1710-1713 роках34, зазнала поразки. Відтоді

починається важке емігрантське життя гетьмана-виг-

нанця.

У жовтні 1714 року Пилип Орлик з родиною поки-

нув Варницю, аби у травні 1715 року осісти в Швеції.

За наказом короля Карла ХІІ 13-літній Григор зара-

ховується до королівської гвардії. Разом із батьком

він захищає фортецю Штральзунд, яку взяли в обло-

гу данці, росіяни й пруссаки. Через рік Григор поки-

нув військову службу і почав навчання в університеті

90

міста Лунда (Швеція) під керівництвом професора ме-

тафізики Андрія Регеліуса, про якого назавжди зберіг

добру пам'ять.

З 1721 року Григор Орлик шість років служив лей-

тенантом в саксонській гвардії. 1726 року почалось

зближення Саксонії з Росією, і Григор Орлик вступив

на польську службу осавулом коронного гетьмана.

Це були важкі часи для Григора. Він підтримував ро-

дину, яка дуже бідувала, тужив за батьком, який з 1722

року перебував у Салоніках як заручник султана.

У жовтні 1729 року Орлик вступив на службу до

91

Українсько-французькі зв'язки

в особах, подіях та легендах

французького короля Лю-

довіка XV (1710-1774) як

офіцер його гвардії і вико-

навець таємних диплома-

тичних доручень. Із цьо-

го часу вся його діяльність

була спрямована на вико-

ристання впливу Франції,

як великої держави, на су-

сідів України — Туреччину

і Крим з метою спонукати

їх до визволення України

від ярма Росії. У своїх ме-

моріалах (пам'ятних запи-

сках) Григор переконливо

Король

доводив, що Франція в осо-

ФранціїЛюдовік XV

(1710-1774).

92

бі незалежної України буде мати доброго союзника в

стримуванні російської експансії на південь і північ Єв-

ропи. Блискучий аналітик і талановитий дипломат із

гострим політичним відчуттям, Орлик використовував

93

найменші можливості для

реалізації цієї концепції.

У

1730

році

Григор

на

прохання

приятелів

Воль-

тера35

(1694-1778)

передав

йому

матеріали

батька

про

гетьмана

Мазепу

та

його

проекти

для

життєпису

ко-

роля

Карла

ХІІ.

Незабаром

вся

освічена

Європа

завдя-

ки

Григорові

Орликові

діз-

налася

із

праці

Вольтера

«Історія

Карла

ХІІ,

коро-

ля

Швеції»

про

Україну

та

її змагання за свою свободу

Вольтер (1694-1778).

в союзі зі шведами.

Виконання таємних доручень французького уряду

і особистих доручень короля Людовіка XV було пов'я-

зане з великими труднощами і ризиком для життя, але

Орлик завжди знаходив вихід із найскрутніших ситу-

ацій. Так, коли йшла боротьба за польську спадщину,

94

Григор, ризикуючи свободою і життям, таємно пере-

правив із Франції до Польщі тестя французького ко-

роля Станіслава Лєщинського (1677-1766), якого 12 ве-

ресня 1733 року примас Потоцький оголосив королем

Польщі і Великим князем Литви. Людовік XV високо

цінував діяльність Григора і відзначав його високими

нагородами.