Вареник. К бісу всі моди, щоб і вухо моє не чуло! Пий, гуляй, співайте мені зараз, Зінько, Наталко, Овсію!
Овсій (співа).
Од дуба та до дуба,Дівчино моя люба!Рад би я тебе взяти,Та не велить твоя мати!Хоч мати велить,Так рід не велить;Як побачу, то й заплачу,Аж серденько заболить!
Зінька.
Ой клен, не тополя,Така, мабуть, моя доля;Полюбила Овсія,Так боюсь панотця!Ой клен, не ломись,А ти батьку поклонись:Де й дінуться твої муки,-Перев’яжуть ликом руки!
Вареник.
Ой гоп та помалу,Та пошила штани з валу;Як пошила і наділа -Кажуть люде, що до діла!
Ріж! Шквар і Ану, Овсію, Вівде!
Музика гра козачок. Свирид з Вівдею і Зінька з Овсієм танцюють. Наталка посередині крутиться.
