Історію творить народ. Згода, але й найкраще борошно само по собі не стане хлібом.

В жодній галузі мистецтва немає стільки самозванців, як у літературі: На щастя, брак таланту робить їх нешкідливими для суспільства.

Авторитет, побудований швидкісним методом, може бути блискучим, але недовготривалим.

Секрет майстерності в тому, що секрету немає, є просто-напросто талант.

Не любити — справа серця. Зраджувати — справа честі.

Наш розпач найвищий тоді, коли ще блимає вогник надії.

Уміти вчасно зійти з арени — це стосується не тільки блазнів.

Яне цікава газетних вирізок. Мені б послухати, що народ говорить про тебе.

Мій знайомий розбив годинника об камінь, бо годинник нагадував йому скороминучість часу. Об яку скелю розтрощити тоді схід і захід сонця?

— За що ти мене любиш? — спитало дівчатко коханого.

— Мабуть, за те, що ти ще можеш задавати такі наївні питання.

— Ти чого з'явилася під ніч з валізками?

— Він мене образив, мамо.

— Зрадив? — перелякалася стара жінка, недочувши.

— Не «зрадив», а дуже образив. Хіба цього не досить, щоб покинути його?

— Іди, іди додому, доню. Прийдеш завтра рано до мене.

— А де ж я буду ночувати, мамо? В нас тільки одна кімната.

— А я до того й річ веду, моя дитино.

Немає стін, крізь які не проникли б назовні сімейні скандали.

Насамперед — кабінет невропатолога, а допіру — косметичка.

Нащадок коштує нам стільки самопожертви, що горе йому, якщо він не виправдає покладених на нього надій.

Не прикривайте безвілля свого характеру… гуманізмом.

Хто сказав, що логіка і рація — рідні сестри?

Наші колеги, ставши начальниками, втрачають почуття міри: вони або підкреслено ввічливі, або підкреслено офіційні до нас.

Афоризми — духовна їжа в тюбиках.

— Не все золото, що світиться, — сказала маленька жіночка, припудрюючи носик.

Порівнювати чистоту душі з білиною снігу досить ризиковано: надто багато сажі у повітрі.

— Завжди проценти миліші, ніж капітал, — сказала бабуня, цілуючи внучку.

«Егоїзм! Егоїзм!» Ще бракувало, щоб ми самі собі перестали подобатися.

І останній найважчий екзамен: з гідністю вийти назустріч старості.

Найбільше бракує нам наших покійних батьків тому, що не стало дзеркала, в якому так рельєфно відбивалася наша радість.

Невродливі мали б куди більше шансів вийти заміж, якби їхні наречені не мали друзів.

Де ж справедливість? Наші нащадки будуть животи надривати над нашим бюрократизмом, а ми — так страждаємо від нього.