Італійці— так скорочено називали Італійську Оперу — театр у Парижі.

Сен-Лазар— паризька в’язниця для повій.

Лурсін— лікарня в Парижі для пацієнтів з венеричними захворюваннями.

Дюваль— кухмістер, який створив у Парижі цілу мережу дешевих їдалень, що існували з другої половини XIX ст.

Фервак— французький журналіст, писав у 70–80-х роках для газети «Фігаро» репортажі про світське життя.

Сорок дідів. — Стільки членів має постійно Французька академія, куди обирають видатних представників національної культури, науки і політичних діячів країни, їх ще називають «безсмертними».

Гійєме(1842–1918) — французький художник, приятель Мопассана.

Арпіньї(1849–1916) — французький пейзажист, один з представників «барбізонської школи».

Гійоме(1840–1887) — французький художник-орієнталіст і літератор.

Жервекс (1852–1929) — французький художник, малював жанрові та історичні полотна, друг Мопассана, автор портрета письменника.

Бастьєн-Лепаж(1848–1884) — французький художник.

Бугро(1829–1904) — французький художник-неокласик.

Жан-Поль Лоранс(1838–1921) — французький історичний живописець.

«Сині». — Французькі революційні війська XVIII ст. носили сині мундири і дістали прізвисько за їх кольором. У провінції Вандея контрреволюційні селяни чинили запеклий опір «синім», селянські загони очолювали місцеві дворяни і священики.

Жан Беро(1849–1935) — французький художник, знайомий Мопассана.

Ламбер(1825–1900) — французький художник-анімаліст.

Детай(1848–1912) — французький художник-баталіст.

Лелуар(1853–1940) — французький художник, друг Мопассана.

Цезарева жінка… — Відомий вислів «Цезарева дружина повинна бути вище всяких підозр» приписують самому Юлію Цезарю. Цими словами він начебто пояснив своє розлучення, запідозривши жінку в подружній зраді.

Гастін-Ренет— паризький зброяр.

Граф Паризький— титул онука короля Луї-Філіппа принца Луї-Філіппа — Альбера Орлеанського (1838–1894), який претендував на французький престол.

Базен(1811–1888) — французький маршал.

Кольбер(1619–1683) — міністр Людовіка XIV, видатний політик, відомий, зокрема, як реорганізатор французького флоту.

Сюфрен(1726–1788) — французький адмірал, переможно воював проти англійців у водах Індії.

Дюперре(1775–1846) — французький адмірал, один із завойовників Алжиру.

Поль та Віржині— герої популярного у Франції сентиментального роману-ідилії з тою ж назвою Бернардена де Сент-П’єра (1737–1814).

Ватто(1684–1721) — один з найвідоміших французьких художників, автор глибоко поетичних жанрових картин, так званих «галантних свят», костюми для яких вигадував сам.

Еск, тобто есквайр — англійський титул дворян-поміщиків.

Оран— назва алжирського міста.

Дідони, а не Джульєтти…— Дідона — цариця, легендарна засновниця Карфагена, кохала Енея, про що розповідає Вергілій в «Енеїді». Коли Еней покинув її для подальших мандрів, покінчила життя самогубством. Джульєтта — юна героїня трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта», яка, дізнавшися про смерть коханого, випила отруту. В Мопассана протиставлено кохання зрілої жінки і зовсім молодої дівчини.

…мова… Камбронова… — Наполеонівський генерал П’єр Камброн (1770–1842), який командував одним з підрозділів гвардійців-ветеранів у битві при Ватерлоо, на пропозицію ворогів скласти зброю відповів брутальною лайкою.

Бурбонський палац— місцеперебування французького парламенту — палати депутатів.

Коли героїчною обороною вславилося їхнє місто…— Руан не раз боронився проти різних завойовників: і в 1174 р., і в 1418 р., і в 1593 р. У своїй історії місто переходило від французів до англійців і навпаки.

…член генеральної ради. —Адміністративно територія Франції поділена на департаменти, в основі яких лежать області, що склалися історично. Керує департаментом префект і обрана населенням генеральна рада.