Шрифт:
Щоб надати більшої ціни своєму вчинку, Люкс сказала Пітчу:
— Ви ставите мене в трудне становище, містер Пітч. Після того, що трапилося між мною і Престо, який мало не вбив мене, мені нелегко звертатися до нього. Але все-таки я постараюсь побачитися з ним і виконати ваше доручення.
— Ви ж розумниця і чудово впораєтесь із цією справою! — вигукнув Пітч.
І ці слова ще вище піднесли Престо в очах Люкс: Пітч був скупий на похвали та компліменти і робив їх тільки у виключних випадках.
Втрачений поклонник
Коли людина оточена ворогами, вона мимоволі стає підозріливою і обережною. Одержавши і прочитавши листа Люкс, Тоніо відразу ж догадався, що це маневр Пітча. Але й він був не від того, щоб побачитися з Люкс. Вона все ще цікавила його. Тим обережнішим треба бути з нею. Люкс, звичайно, питатиме про плани. Чи треба ще приховувати їх? Незабаром розпочнуться репетиції, і таємниця однаково стане всім відома.
«Нехай Люкс думає, що я не встояв перед її чарами, як Самсон перед Далілою. Побачимо, як вона прийме мій план!» подумав Престо.
В призначений час Престо ввійшов у знайомий будуар, устелений килимами і заставлений отоманками, пуфами, розсувними кріслами. Строкато і різностильно. Але у господині, яка підбирала ці меблі, був свій розрахунок: сідаючи і лягаючи в крісла та на кушетки найрізноманітнішої форми, можна було показати найбільш вигідні пози — показати товар лицем, а це було дуже важливо, бо піднімало ціну товару в очах кінопідприємців і режисерів, які відвідували «зірку». Краса тіла для неї була головним багатством.
Люкс прийняла Престо в костюмі Клеопатри, лежачи на довгому єгипетському дивані з кривими ніжками. Клеопатра була її новою роллю, а Люкс мала звичай «входити в нові ролі», перевтілюючись і дома в нову героїню.
— Мені треба відчути себе царицею Єгипту, — говорила вона, іноді примушуючи навіть свою камеристку одягатися в костюм єгипетської рабині і подавати їй шоколад в єгипетській чашці. А втім, це була скоріше примха, розрахунок на зайвий ефект, ніж серйозна творча робота.
Престо, глянувши на новоз’явлену Клеопатру, не відчув колишнього хвилювання. Незважаючи на те, що Люкс була надзвичайно красива в цьому екзотичному наряді, він усе-таки лишався байдужий. Тоніо навіть здалося, що перед ним не жива людина, а статуя з музею воскових фігур.
Люкс посміхнулася до гостя однією з своїх найчарівніших посмішок, а в її арсеналі цих посмішок були дюжини, на всі випадки життя і артистичної практики.
— Я дуже рада вас бачити, Тоніо, — співуче сказала Люкс, уважно спостерігаючи в той же час, яке враження вона справила.
Мабуть, вона чекала більшого ефекту. На якусь мить в її очах промайнуло занепокоєння, але Гедда одразу ж надала обличчю безтурботного виразу.
— Сідайте. Ми так давно не бачилися. Ви загоріли і ніби трохи схудли. І вигляд стомлений. Багато працюєте? — запитала Люкс і в той же час подумала: «Чому він сьогодні такий дерев’яний? Жодного комплімента, не зітхає, не дивиться на мене з тугою. Невже я втратила владу над ним?!»
— Так, я багато працюю, — відповів Престо, сідаючи на низенький м’який пуф.
— Чула. Ви починаєте власне діло. Напевно, це буде щось оригінальне, як і все, що виходить з-під рук Тоніо Престо.
Престо пустив повз вуха комплімент, тільки кивнув головою.
— Дуже оригінальне, міс Люкс.
— І, мабуть, ви придумали чудові ролі?
— О, звичайно. Роль героїні, здається, вдалася мені.
— Це дуже цікаво! Розкажіть, розкажіть швидше.
— Ви так жваво цікавитесь, ніби й самі не від того, щоб узяти участь у моїй роботі? — спитав Престо, ледве помітно усміхаючись.
Люкс зволікала з відповіддю. Вона саме цього й хотіла: дати Престо зрозуміти, що, можливо, не відмовиться перейти до нього на роботу, якщо їі добре попросять про це і якщо сценарій та роль сподобаються. Але разом з тим Люкс хотіла ухилитися від певної відповіді, яка зв’язала б її.
— Який же артист не мріє про виграшну роль! — відповіла вона.
Тепер Люкс чекала, що Престо почне розхвалювати роль героїні, щоб ще більше зацікавити її. Але Тоніо несподівано сказав:
— Боюсь, що ця роль не для вас. — І додав: — Ви не справитеся з нею!
Це був виклик, майже образа.
— Роль може мені не сподобатися, — відповіла вона холодно, — але щоб я не справилася з нею!.. Ви, здається, знаєте мене не один день, Тоніо, — вже лагідніше, з товариським докором закінчила вона.
— Я знаю, яка ви артистка!
«Навіть не сказав, геніальна або хоч талановита», незадоволено відзначила Люкс.
— Дочка короля, графиня, молода вдова мільйонера, знаменита артистка… — почав Престо перелічувати найкращі ролі Люкс. — Чудові костюми, шовк, золото, дорогоцінне каміння, розкішні зачіски… Але це не те, зовсім не те, що у мене, міс Люкс.