Воно було поруч, у один момент мій світ звалився, мене охопив страх і я приготувався до смерті. Але раптом сталося щось незвичайне, на моїй руці з’явилися невідомі мені символи, вони почали висвітлювати все навколо приємним золотавим світлом. Парасолька в моїй руці також покрилась цим світлом, я відчув неймовірну силу і спокій, наступної миті у моїй руці на місці парасольки був меч, я не розумів що відбувається, моє тіло не слухало розум, і я кинувся на цю істоту.

Меч з легкістю пройшов крізь істоту, воно видало незрозумілий звук, схожий на крик, це був несамовитий звук, воно вкрилося золотим сяйвом, і немов розсипалося на маленькі частинки.

Коли я прийшов в себе, поруч було порожньо, я навіть подумав, що це був моторошний сон, якби не меч в руці. Я побрів додому, намагаючись усвідомити, що тільки що сталося. Зайшовши в будинок, я побачив незнайомих людей в бузкових мантіях, які закривали майже повністю обличчя, один з них відкинув мантію і заговорив.

– Небійся, ми не заподіємо тобі шкоди. Ми твої союзники.

Я був настільки втомлений, і вражений подією. Я просто не міг вимовити й слова, і він продовжував говорити.

– Те, з чим ти тільки що зіткнувся – це чірокі, так ми називаємо монстрів з вимірювання тіней, вони часто прориваються в інші світи, розриваючи кордон світів. Якщо їм вдається сильно пошкодити кордон, то неймовірна армія різних істот тіней вриваються і руйнують все на своєму шляху. Ми вартові кордону світів, ми захищаємо вимірювання від їх вторгнення.

– У вас це погано виходить. – Вирвалося у мене.

– Я розумію, тобі довелося сьогодні нелегко, і ти нічого не знаєш про це, але ці істоти проникають у вимірювання різними шляхами, і ми не завжди встигаємо цьому запобігти, але наше завдання зупинити їх, і ми ведемо полювання на цих істот. І сьогодні ми не очікували такого результату, ми давно не зустрічали необізнаного такого віку, який не знав би про свої магічні сили.

– Я що? – Це все, що я зміг тоді вимовити, занадто багато відбулося сьогодні, і все більше це скидалося на маячню.

– Твій меч, - спокійно продовжив незнайомець, - адже він допоміг тобі сьогодні? Звідки, по-твоєму, він з'явився у самий потрібний час, рятуючи твоє життя? Твоя магічна сила проявилася, захищаючи тебе, це твій дар. Ти зміг змінити структуру предмета, і створити магічний меч, яким знищів чірокі. Якщо ти підеш з нами, то зможеш дізнатися все про виміри і різних чірокі, про мешканців інших світів, оволодіти і контролювати свої магічні здібності, зможеш захистити себе і своїх близьких, зможеш захистити всі світи.

Але у мене більше нікого не було, тітонька покинула мене кілька років тому, тепер я був самотній, присвячуючи весь свій час роботі, і в той час я подумав, що мені нема чого втрачати, і я зважився. Я довірився цим людям, і вирушив з ними, мені потрібні були відповіді.

Ми пройшли через портал, і з’явилися у неймовірному місці, яке важко описати, його потрібно побачити, але спрямовували ми в академію. Це було величезна старовинна будівля, більше схожа на замок, у якому було все необхідне для життя, а головне – для навчання магічним мистецтвам. Там я познайомився з багатьма прекрасними тагатами (це визначення істот з різних світів, так іменували і мене) і там була величезна бібліотека, в якій я дуже часто проводив час, і згодом в академії зустрів свою майбутню дружину.

Коли я тільки прийшов туди, мене коротко ознайомили з історією світів і тим, як все влаштовано в академії, і сказали, що через місяць відбудеться випробування на визначення здібностей – ТІАБ.

За цей час я встиг обзавестися друзями, спілкувався з багатьма вартовими, дізнавався все про світи, про вартових, і про те, через що багато з них пройшли, і що чекає мене в майбутньому. Вперше за все своє життя я був не самотній.

І через місяць теорії всіх новачків зібрали у величезному круглому залі, посеред якого було накреслене алхімічне коло. В залі зібралися всі бажаючі, поспостерігати за ритуалом. Глава академії вийшла в центр залу і проголосила промову, в кінці вона оголосила, що кожен з нас повинен увійти в коло, яке покаже чистоту наших намірів. При входженні в коло у тагат загоряється аура кольору магічною сили, якщо ж аура загориться рожевим, то тагат повинен залишити академію, у нього буде стерта пам'ять, тому що помисли його не чисті або у нього є тьма в душі, яка може схилити його до зла. Якщо ж при вході в коло не з’явилося ніякої аури, то тагат на час залишає академію, тому що у нього ще не пробудилися здібності.

Скажу чесно, мені було страшно, я не знав, як все обернеться для мене, і я був дуже радий, що я не був першим хто увійшов у коло. Багато тагат заходили в коло, і я спостерігав викид сильної аури різних кольорів, це було захоплююче видовище. Там були й володарі кількох видів магії відразу, але, нажаль і були ті, хто залишив академію назавжди.

Нарешті настала моя черга, я з хвилюванням увійшов у коло, спочатку, нічого не відбувалося, але потім стався, немов вибух енергії, та навколо мене закрутилася аура всіх можливих магічних кольорів. В цю мить я відчував неймовірну могутність, і вловив захоплені погляди навколо себе.

Пізніше я дізнався, що володію всіма силами магії, що варто мені тільки вивчити їх всі, і я стану дуже могутнім, що такі маги дуже цінні, тому що зустрічаються досить рідко. Мені треба було багато чому навчитися і почав я все з магії рун і металу, тому що саме вони тоді врятували мені життя.

Я не буду вдаватися в подробиці навчання в академії, але я зумів багато чого навчитися, пізніше зміг зібрати багато магічних артефактів, зіль, кристалів та інших магічних інгредієнтів. Я зміг створити кімнату поза часу і простору з печаткою своєї крові, тільки мій кровний нащадок зможе відкрити двері і увійти в цю кімнату, щоб знайти притулок і набути допомогу. Я наклав всілякі захисні заклинання, і якщо ви читаєте цей щоденник, то ви в безпеці.»