Владко Владимир Николаевич
Шрифт:
— Грехеме! Грехеме!
Напівсонний голос Грехема відповів йому:
— Алло, професоре, що скоїлось?
Через півхвилини професор дивився, як Грехем уважно оглядав мертвого Тома. Нарешті, Грехем підвів голову:
— Професоре, може, я помиляюся, але мені здається, що це вплив мертвої води. Треба негайно проаналізувати цю воду, що залишилася у вас у склянці. Ви можете зараз піти до лабораторії?
Тарп ішов слідом за Грехемом, шепочучи:
— Отже, якби не Том, я напевне випив би сам цю воду і лежав би тепер мертвий…
Раптом Грехем спинився:
— Тсс… хтось стоїть тут. Алло, це ви, Бінче? Чому в лабораторії світло? Хто там?
Напружений тихий голос Бінча відповів:
— Тихше, Грехеме, тихше… Ага, і професор з вами? Тихше! В лабораторії… я почув шум і вирішив перевірити… Мені здається, що там Охасі… Ваш револьвер з вами, Грехеме? Будьте напоготові, увага!
Бінч швидким рухом розчинив двері і, скерувавши в глиб кімнати свій револьвер, крикнув:
— Стій! Ні з місця! Стрілятиму! Стій!
Не вірячи своїм очам, професор Тарп побачив, як від стола, де стояла модель апарата, стрибнула людина. То був Охасі. Японець кинувся до вікна, водночас ховаючи в кишеню якісь папери.
— Стій! — пролунав знов голос Бінча. — Стій!..
Різко тріснули постріли. Один, другий… Охасі впав мов підтятий. З його скроні стікала тоненьким струмочком кров.
Професор похитнувся.
— Ви вбили його, Бінче?
Але Бінч махнув професорові рукою — неуважно, як людині, що заважає.
— Стривайте, професоре. Грехеме, подивіться, чи справді він мертвий? Від нього можна всього сподіватися…
Грехем схилився над тілом.
— Так. Він мертвий.
— А що то за папери? — спитав Бінч. — Дайте їх сюди.
— Але… чому ви наказуєте? — здивовано поглянув на Бінча Грехем.
— Прошу без заперечень. Дивіться сюди. Бачите?
Голос Бінча лунав владно. Грехем дивився туди, куди Бінч показував рукою. Туди ж дивився й Тарп. Бінч відгорнув борт свого піджака: під ним був невеличкий значок агента таємної поліції. Тарп не витримав:
— Ви… ви агент таємної поліції?.. Бінче?..
Бінч спокійно відповів:
— Але вам від цього, професоре, тільки краще. Отже… Ага. Слухайте цей рапорт. Триклятий японець був шпигуном. Слухайте.
Він голосно прочитав:
“Директорові IV відділу департаменту зовнішньої розвідки панові Мірусаві. Зважаючи на те, що відома вам людина відмовилася од переговорів з приводу продажу для наших потреб розрахунків і креслень її нового апарата, мені довелося вжити рішучих заходів. Сьогодні вночі внаслідок нещасного випадку професор Тарп загинув, випадково випивши замість звичайної води мертву…”
Тарп вигукнув:
— Що?.. Я загинув?.. Ах, так… розумію… Негідник! Це його робота — смерть бідного Тома… І так байдуже писати заздалегідь про це рапорта…
— Одну хвилинку, професоре, — спинив його Бінч. — треба дочитати… “Отже, разом із цим надсилаю до вас, пане директор, креслення апарата та його розрахунки, які мені пощастило скопіювати самому під час роботи в лабораторії. Одночасно маю повідомити, що робота навколо добування креслення відомого вам важкого танка в штабі…”
— Стоп, Бінче! — владно пролунав голос Грехема.
— Що таке? — здивовано підвів голову Бінч
Грехем ступив крок до нього:
— Папери сюди. Ось вам невеличка картка. Бачите? Бінч поглянув на маленьку зелену картку, яку вийняв з бокової кишені Грехем, і відразу випростався, подаючи папери Грехемові:
— Пробачте, містере Грехем… Я ж не знав, що ви агент генерального штабу… Пробачте… ось, прошу… ось папери.
Професор Тарп розгублено опустився в крісло, безпорадно поглядаючи то на Грехема, то на Бінча:
— Як?.. І ви, Грехеме?.. Ви — агент генерального штабу?.. Ні, цього не може бути… Ви ж мій помічник…
Холодний, ввічливий Грехем, новий Грехем, відповів йому:
— Так, я ваш помічник. І разом з тим маю деякі доручення від нашого генерального штабу. Хіба це вам завадило в чомусь, пане професор?
— Який жах, — простогнав Тарп, — який жах… Охасі — агент японської розвідки, він шпигун, він хотів убити мене. Бінч — агент таємної поліції… Грехем — агент генерального штабу… Можна збожеволіти! Мої помічники — агенти. Виходить, ви стежили за кожним моїм кроком?.. Я не витримаю цього… Моя наука… Моя праця!..