І тут він побачив її.

Від довго стримуваної пристрасті у нього перехопило подих. Вона була в тому ж рожевому шовковому платті, що і минулої ночі, оскільки не взяла з собою іншого одягу. Річард раптом виразно пригадав її слова про те, що вона спить голою, і відчув, як важко закалатало його серце.

Неймовірним зусиллям волі він примусив себе зосередитися на справі. Вона широко розкритими очима дивилась на солдатів, яких так добре знала. Це була кельтонська палацова гвардія, тільки тепер всі вони були одягнені в д'харіанську форму.

Річард встав рано і особисто простежив за всіма приготуваннями. Спати все одно було неможливо: його терзали сни, повні плотських утіх.

Келен, любов моя, чи зможеш ти пробачити мені мої сни?

За його наказом в Палац сповідниць було доставлене все необхідне.

Обеззброєні кельтонці не мали особливої можливості заперечувати, але, надівши темні шкіряні обладунки, оглянули один одного і залишилися задоволені. Їм оголосили, що відтепер Кельтон стає частиною Д'Хари, і повернули зброю.

Тепер вони стояли в ряд, горді й пильні, не зводячи очей з представників інших країн, які ще не приєдналися до Д'Хари.

Як виявилося, немає лиха без добра. Заметіль, що дозволила Брогану вислизнути, затримала в місті офіційних осіб і дипломатів. Річард не забув цим скористатися і наказав всіх високопоставлених осіб призвести до Палацу. Він хотів, щоб вони були присутні при капітуляції Кельтона, однієї з наймогутніших держав Серединних Земель. Він бажав дати їм останній урок.

Коли Катрін почала підніматися по сходах на підвищення, Річард встав їй назустріч. Бердіна зробила крок в сторону, даючи їй дорогу. Річард розставив МордСіт по далеких кутах подіуму, щоб вони знаходилися подалі від нього. Кара хотіла йому щось сказати, але він навіть слухати не став.

Коли карі очі Катрін зупинилися на ньому, Річард ледь встояв на ногах.

Ліва рука, що стискала руків'я меча, почала тремтіти. Він нагадав собі, що йому не треба хапатися за меч, щоб управляти його магією, і ризикнув його відпустити.

Намагаючись навчити його торкатися Хань, Верна змушувала його представляти подумки якусь картинку, щоб зосередитися. Річард тоді вибрав для цього Меч Істини і тепер теж міцно тримав у голові його уявне зображення.

Але в сьогоднішній битві з тими, хто стоїть перед ним, від меча пуття мало.

Сьогодні від нього потрібні спритна дипломатія і маневри, розроблені за допомогою генерала Райбаха і його офіцерів. Річард сподівався, що все пройде як треба.

— Річард, що…

— Ласкаво просимо, герцогиня. Все вже готове. — Річард поцілував їй руку з галантністю придворного кавалера, але, доторкнувшись губами до її шкіри, відчув, як у серці розгорається полум'я. — Я знав, що ви захочете, щоб представники інших країн були свідками вашого відважного рішення першими приєднатися до нас в боротьбі з Імперським Орденом, першими прокласти шлях до порятунку Серединних Земель.

— Але я… Так… Звичайно…

Річард повернувся до запрошених. Вони напружено чекали подальшого розвитку подій, але все ж цього разу аудиторія здавалася куди спокійнішою і прихильнішою, ніж минулого разу.

— Герцогиня Лумхольц, яка, як вам, сподіваюся, відомо, незабаром стане королевою Кельтона, від імені свого народу прийняла рішення приєднати Кельтон до Д'Хари і побажала, щоб ви були присутні при підписанні нею акта про капітуляцію.

— Річард, — зашепотіла Катрін, трохи наблизившись, — я повинна… Спочатку потрібно дати документи нашим юристам… Просто для впевненості, що вони складені правильно і що не виникне ніяких непорозумінь.

Річард підбадьорливо посміхнувся.

— Хоча я аніскільки не сумніваюся, що документи складені бездоганно, але тим не менш передбачав ваше занепокоєння і дозволив собі вільність запросити їх на підписання. — Річард махнув рукою. Раїна схопила за лікоть якогось чоловіка і втягла на подіум. — Майстер Сіфолд, чи не висловите ви вашій майбутній королеві свою професійну думку?

Чоловік вклонився.

— Як і каже Магістр Рал, герцогиня, документи складені бездоганно і ясно. Ніяких непорозумінь бути не може.

Річард взяв зі стола красиву грамоту.

— З вашого дозволу, герцогиня, я хотів би зачитати акт про капітуляцію присутнім тут представникам країн, що входять в Серединні Землі. Нехай вони переконаються в вашій мужності і у вашій щирості.

Герцогиня Лумхольц гордо підняла свою чарівну голівку і окинула поглядом присутніх.

— Так, Магістр Рал, прошу вас. — Річард теж глянув на напружені від очікування лиця.

— Будь ласка, не йдіть. Це не займе багато часу.

Тримаючи перед собою папір, Річард почав голосно читати: