— Ви знаєте, чому вона так вчинила? — Запитав він, сподіваючись отримати пояснення, яке пом'якшить біль. — Хто був причиною того, що вона зробила?

— Вона зробила вибір, як померти, — просто сказав Натан. — Ви повинні вірити, вона зробила це з доброї волі і з дуже вагомих причин. Ви повинні зрозуміти, що вона зробила це тому, що так було краще не лише для неї і для вас, але і для інших людей.

— Для інших? Що це значить?

— Ви обидва знаєте, що любов дає життя. Своїм вибором вона зробила все можливе, щоб і в інших був шанс пізнати життя і любов.

— Я не розумію.

Натан подивився вдалину і повільно похитав головою:

— Я знаю тільки фрагменти того, що сталося, Фрідріх. У цій історії я відчуваю себе сліпим, я ніколи не відчував такого раніше.

— Ви хочете сказати, що ця подія якось пов'язано з Дженнсен?

Брови Натана зійшлися, він глянув на Фрідріха і різко запитав:

— Дженнсен? — В його голосі звучало підозра.

— Одна з дірок у світі… Алтея говорила, що Дженнсен — дочка Даркена Рала.

Чаклун відкинув назад плащ і уперся рукою в стегно:

— Значить, її звуть Дженнсен… — Він посміхнувся. — Я ніколи не чув терміну «діра в світі», але бачу, що він дуже підходить для мови чаклунки з обмеженим даром. — Чарівник похитав головою. — Незважаючи на талант, Алтея не могла зрозуміти, що пов'язано з такими як Дженнсен. Вона розуміла одне: обдаровані не можуть побачити різні аспекти життя подібних людей. Тому і називала їх «дірками». Але це — все одно що бичачий хвіст. Хвіст — найменш важливий орган бика. Діра — не зовсім точно. Вакуум, порожнеча — було б краще.

— Не думаю, що ви маєте рацію. Алтея спілкувалася з такими, як Дженнсен, довгий час. Можливо, вона була більш обізнана, ніж ви думаєте. Вона пояснювала мені і Дженнсен, що вона знає не надто багато, але найважливіше — те, що обдаровані незрячі по відношенню до них.

Натан коротко посміхнувся, віддаючи данину поваги жінці, поруч з могилою якій він знаходився.

— Так, Алтея знала набагато більше. Всі ці розмови про дірки були лише ширмою для того, що знала Алтея.

Фрідріх не заперечував чарівникові. Чаклунки і справді зберігали секрети, ніколи не розкриваючи повністю того, що знають. І Алтея чинила так само. Навіть з Фрідріхом. І зовсім не через брак поваги чи любові, просто такими були всі чаклунки. Його не ображало те, що було частиною її натури.

— Значить, з такими, як Дженнсен, все набагато серйозніше?

— О так… У бика є не тільки хвіст, але і роги. — Натан зітхнув. — Однак, хоча я і знаю більше Алтеї, моїх знань теж недостатньо, щоб я розумів події, що відбуваються. Ця частина пророкувань мені неясна. Але я знаю достатньо, щоб розуміти: те, що відбувається може змінити саму природу існування нашого світу.

— Ви ж — Рал. Звідки ви можете знати про такі речі?

— У дитинстві сестри Світла забрали мене в Старий світ, і я був фактично ув'язнений у Палаці Пророків. Я — Рал, але я мало знаю про землю моїх предків, про Д'хару. Багато чого я дізнався з книг пророцтв. Пророцтва мовчать про таких, як Дженнсен. Я тільки недавно почав розуміти, чому так відбувається, і усвідомив всі жахливі наслідки. — Чарівник сховав руки за спину. — Значить, ця дівчина, Дженнсен, приходила до Алтеї? Звідки вона дізналася про неї?

— Дженнсен і була причиною того, що сталося з Алтеєю. — Фрідріх відвів погляд, не знаючи, як поставиться чаклун до його слів про родича, але вирішив сказати все, навіть якщо це викличе гнів Натана. — Коли Дженнсен була маленькою, Алтея намагалася сховати її від Даркена Рала. За це Даркен Рал зробив Алтею калікою і ув'язнив серед боліт. І позбавив всієї її магії, крім дару передбачення.

— Я знаю, — прошепотів Натан, явно засмучений. — Хоча причини я ніколи не знав, але про те, що трапилося, мені розповідали.

Фрідріх ступив до нього:

— Тоді чому ви не допомогли їй? На цей раз Натан відвів погляд:

— Я намагався. За це мене і ув'язнили в Палаці Пророків, коли вона прийшла до мене…

— Чому ув'язнили?

— Тому що боялися. Я — винятковий пророк. Мене боялися, як дивовижі, як божевільного, як руйнівника. Все тому, що я бачу те, чого не бачать інші. Часами я не можу втриматися щоб не змінити побачене.

— Якщо це пророцтва, як їх можна змінити? Якщо їх зміниш, значить, пророцтво вже не пророцтво, воно стає неправдою.

Натан подивився на холодне небо. Вітер кидав йому в обличчя довге біле волосся.

— Я не зможу повністю пояснити це необдарованим, тільки маленьку частину. Існують книги пророцтв, їм багато тисяч років. У них описуються події, які ще не трапилися. Для того, щоб існувала вільна воля, вибір, повинні залишатися відкриті питання. Це частково досягається за допомогою подвійних прогнозів, розвилок.

— Розвилок? Це означає, що події можуть йти двома шляхами?

Натан кивнув:

— Щонайменше… зазвичай шляхів багато. Це ключові події. У книгах містяться передбачення для декількох ліній, що можуть стати результатом вільного вибору. Коли вибирається певна лінія, вона реалізується, а інші втрачають сенс. До цього ж моменту вони всі — діючі передбачення. Якби був зроблений інший вибір, реалізувалася б інша гілка. Інші гілки засихають, хоча книги з цими передбаченнями залишаються. Пророцтво, таким чином, пов'язане з мертвими гілками минулих століть, з усіма нереалізованими можливостями, з усім, що могло б статися, але не сталося.