Вона подивилася йому в очі.

— Ну, так як тобі?

Несан сковтнув грудку. Йому зовсім не хотілося ображати андерку, та ще й володіючу чарівним даром. Він зам'явся.

— Ну, мем, бачте, річ в тому, що якщо я їй коли-небудь сподобаюсь, то мені б хотілося, щоб я сподобався їй просто тому, що сподобався. Не хочу вас образити, мем, але сумніваюся, що мені захочеться, щоб я подобався дівчині лише завдяки якомусь закляттю. Навряд чи мені принесе задоволення думати, що я можу подобатися дівчатам тільки за допомогою чарівництва.

Жінка, неголосно розсміявшись, поплескала його по спині. Ні, вона зовсім не насміхалася над ним. Несан не пам'ятав, щоб хоч один андерець, розмовляючи з ним, ось так мило сміявся.

— Молодець! — Підняла вона палець. — Колись давно мені сказав те ж саме один чарівник.

— Чарівник! Напевно, це було страшно! Зустрітися з чарівником, я хочу сказати.

— Та ні, — знизала вона плечима. — Він був дуже милою людиною. Я тоді була зовсім маленькою. Бачиш, дар у мене вроджений. Він сказав мені, щоб я завжди пам'ятала, що магія не потрібна людям, які люблять тебе просто заради тебе самої.

— А я й не знав, що тут є чарівники.

— Не тут, там, в Ейдіндрілі, — махнула вона рукою. Несан миттєво нагострив вуха.

— У Ейдіндрілі? Що на північному сході?

— Ні, ну ти зовсім розумник! Так, на північному сході. У замку Чарівника. Мене звати Франка, — протягнула вона руку. — А тебе?

Неса обережно взяв її руку і, схиливши голову, став на коліно.

— Я Несан, мем.

— Франка.

— Мем?

— Франка. Так мене звуть. Я назвала тобі своє ім'я, Несан, так що можеш звати мене на ім'я.

— Пробачте, мем… тобто Франка. — Вона знову тихенько засміялася.

— Що ж, Несан, було приємно з тобою познайомитися. Тепер мені пора повертатися в маєток. Ти ж, я вважаю, підеш і нап'єшся. Саме цим, наскільки я розумію, люблять займатися юнаки твого віку.

Несан змушений був визнати, що думка про випивку його вельми приваблює. Але і можливість дізнатися щось про замок Чарівника теж не хотілося упускати.

— Думаю, мені теж краще повернутися в маєток. Якщо ви не проти йти з хакенцем, то я із задоволенням піду з вами… Франка, — запізніло додав він.

Вона знову подивилася йому в обличчя так, що у нього жижки затрусилися.

— У мене є дар, Несан. Це означає, що я відрізняюся від більшості людей, і тому майже всі, і андерці, і хакенці, думають про мене так само, як велика частина андерців думають про тебе через те що ти хакенець.

— Правда? Але ж ви андерка!

— Бути андеркою недостатньо, щоб змити тавро чарівниці. Мені відомо, яке це — розуміти, що люди тебе не люблять, навіть нічого толком про тебе не знаючи. Мені буде приємно йти з тобою, Несан.

Несан розплився в усмішці, приголомшений частково тим, що розмовляє з андеркою, а частково тим, що андерці не люблять її — теж андерку — через те, що вона володіє магією.

— Але хіба вони не поважають вас за ваш чарівний дар?

— Вони мене бояться. Іноді це добре, а іноді — погано. Добре, тому що люди хоч і не люблять тебе, але ввічливо обходяться з тобою. А погано, тому що люди, коли чогось бояться, намагаються це знищити.

— Я ніколи так про це не думав.

Він згадав, як було здорово, коли Клодін Уінтроп назвала його «паном». Він розумів, що Клодін сказала так тільки тому, що злякалася, але все одно було приємно. Однак другу частину висловлювання Франки він не зрозумів.

— Ви дуже мудрі. Це магія? Магія робить людину мудрою?

Франка знову розсміялася, ніби вважала його забавним, як рибку з ніжками.

— Будь воно так, замок називався б замком Мудреця, а не замком Чарівника. А деякі чарівники і зовсім, можливо, були б розумніші, родися вони без чарівного дару.

Несан ніколи раніше не зустрічав людини, що побувала в Ейдіндріле, не кажучи вже про замок Чарівника. Він ніяк не міг повірити, що людина, яка володіє магією, з ним розмовляє. І трішки турбувався, бо не розумів в магії нічого і боявся, що, якщо Франка розсердиться, вона може заподіяти йому зло.

Але при цьому чародійка здавалася йому просто чарівною, хоча вона і була стара.

Вони мовчки крокували по дорозі в сторону маєтки. Мовчання чомусь турбувало Несана. Цікаво, а може вона за допомогою своєї магії прочитати його думки?

Несан глянув на неї. Вроді як вона на його думки ніякої уваги не звертає.

— Не заперечуєте, Франка, якщо я запитаю, що це? — Вказав він на її шию. — Ця стрічка? Я ніколи ні на кому такого не бачив. Це якось пов'язано з магією?

Вона розреготалася.