Фідій(поч. 5 ст. — бл. 432–431 р. до н. е.) — давньогрецький скульптор, головний помічник Перікла в реконструкції Акрополя в Афінах. Творчість Фідія належить до вершин світового мистецтва.

форес— форейтор, верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом

фотель— крісло (м'яке)

фравцімер(ніж. Frauenzimmer) — жінки при дворі володаря або вельможі, згодом просто служанки, прислужниці та згірдливо, зневажливо про жінку загалом — баба

французька недуга— сифіліс, люес

фрасунок(польськ.) — занепокоєння, тривога, прикрість

фриґа(польськ.) — дзиґа

футро— хутро; шуба

хатня війна— громадянська війна

харциз— розбійник, грабіжник

хідник— доріжка; тротуар

хіраґричний біль— хірагра; ломота в руках

хіснувати(ся) — користати(ся)

хлоп— селянин; чоловік (здебільшого великий, міцний)

хованець— чорт (домашній), домовик

ходачкова шляхта— дрібномаєтне, небагате українське дворянство, яке, часто не маючи можливості утримувати бойового коня і збрую, ходило на війну пішо

цибух— цибук, чубук

циновий— олов'яний; цинковий

циркель(з ніж.) — циркуль

цо(польськ.) — що

черкаси— одна з історичних назв українців

черці— ченці, монахи

ЧетвертинськийГедеон (р. н. невід. — 1690) — київський митрополит. 1686 р. порвав зв'язки з константинопольським патріархом і визнав владу московського патріарха над українською православною Церквою.

чиколодок— кісточка пальця, пальцевий суглоб

чорна хвороба— епілепсія

ЧуйкевичСемен Васильович — син Чуйкевича Василя Никифоровича, який за гетьмана Мазепи служив у Батурині канцеляристом, старшим канцеляристом, реєнтом генеральної канцелярії, а 1708 р. — генеральним суддею. Залишався з І. Мазепою аж до завершення битви під Полтавою. Був засланий до Сибіру, де постригся у ченці.

чутити— приводити до свідомості, до чуття

шабаш— шабас, суботнє свято, відпочинок у юдеїв

Шаммілярд— Шамільяр Мішель (1652–1721), генеральний контролер фінансів (1699–1708) і військовий міністр (1701–1709) Франції. Провадив жорстку політику, посилив репресії проти реформаторів (протестантів), придушив селянське повстання, збільшував податки для війни за іспанську спадщину.

шафовання(з польськ.) — розпорядження, завідування чим-небудь

шафот— ешафот

шацунок(польськ.) — пошанування, повага

шваґер— брат дружини

шванк(польськ.) — шкода, втрата; від нім. schwank — гнучкий, тонкий, невпевнений, хисткий

ШереметьєвБорис Петрович (1652–1719) — генерал-фельдмаршал Петра I

шинквас— прилавок (переважно у шинку)

штемпований— таврований

штуцер(ніж.) — франт, чепурун

шувар— аїр, лепеха, татарське зілля

шумка— пінка

юж(польськ.) — уже

Юрась— Хмельницький Юрій (бл. 1641 — 1685), син Богдана Хмельницького. Гетьман України (1657; 1659–1663) і Правобережжя (16771682; 1685). Московська влада примусила Ю. Хмельницького укласти „Переяславські статті", які обмежували суверенітет України. Уклав з Польщею Слободищенський трактат, який розривав союз із Московією. 1885 р. Туреччина призначила його гетьманом України, а через півроку за непослух туркам його страчено в Кам'янці-Подільському.

ягайлонська ідея— намір утримувати у складі Польщі Литву й Україну. Початок реалізації ідеї покладено Кревською унією 1385 р. й одруженням 1386 р. володаря Великого Князівства Литовського Ягайла з польською королевою Ядвігою.

ядите(старосл.) — їжте

як з Петрового дня— біда за бідою (як після Петрового дня — 12 липня - поступово наближається осінь і зима)

ятися— личити; годитися, випадати (про поведінку)