близькі стосунки з таким могутнім та всеохоплюючим

генієм. Важко собі уявити до якої міри доходила його

батьківська доброта та ніжне піклування... Домашня

обстановка Лапласа відзначалася такою ж простотою,

як і його поведінка — це відомо всім молодим людям,

які мали щастя бути з ним в близьких стосунках».

Щастя спілкування з видатним вченим зазнав на

152

собі і майбутній видатний математик родом з Украї-

ни Михайло Васильович Остроградський (1801-1862),

який у 1822-1828 роках удосконалював свою матема-

тичну освіту в Парижі, відвідуючи лекції П.С. Лапла-

са, О.Л. Коші, С.Д. Пуассона, А.М. Ампера, Ж.Б.Ж. Фу-

рьє та інших відомих математиків. Лаплас вважав його

своїм сином. Брат М.В. Остроградського у своїх спога-

дах писав: «У Лапласа брата прийняли за члена роди-

ни, і творець «небесної механіки» називав його «Mon

fils» (мій син), а перед смертю подарував йому один із

своїх ще не надрукованих мемуарів».

За свідченням сучасників, родинне життя вченого

минало рівно і приємно, він був щасливий в особисто-

му житті. Дружина Лапласа Шарлота де Курті мала

добрий лагідний характер, любила свого чоловіка, ша-

нувала його і робила все, щоб захистити його від до-

машніх турбот та хвилювань, аби весь свій час він мав

можливість присвятити заняттям наукою. У подруж-

жя Лапласів були дочка та син — майбутній генерал

Лаплас.

Лаплас помер 5 березня 1827 року після важкої не-

тривалої хвороби. Помираючи, він сказав: «Те, що ми

знаємо, таке мізерне у порівнянні з тим, чого ми не

знаємо». Похорони відбулися 7 березня. Похований в

Парижі.

153

ДОМІНІК ДЕ ЛЯ ФЛІЗ

(1787 — 1861)

український лікар, етнограф, художник,

публіцист французького походження

Доброта, проявлена до нас

якою-небудь людиною,

привертає нас до неї.

Жан Жак Руссо

Домінік П'єр де ля Фліз народився у 1787 році в мі-

сті Меці на північному сході Франції в родині військо-

вих лікарів. Як дід та батько, став військовим хірургом.

Брав участь у наполеонівських війнах, у тому числі у

війні Франції з Росією 1812 року.

24 червня 1812 року французькі війська форсува-

ли річку Німан і почали похід на Москву. Дві російсь-

кі армії відступили до Смоленська. 14 серпня кавале-

рійський корпус маршала Мюрата та піхотний корпус

маршала Нея підійшли до селища Красне поблизу

Смоленська. Розпочався жорстокий бій. У цьому бою

пораненого помічника головного хірурга імператорсь-

кої гвардії Наполеона капітана де ля Фліза захопили

в полон.

Після війни 25-літній капітан з невідомих причин не

повернувся на батьківщину і все своє подальше життя

поєднав з Україною, якій віддав свій незвичайний та-

лант.

Оселившись у Києві, він узяв за дружину Софію

Маркевич, яка походила із відомого козацько-стар-

шинського роду, і завдяки протекції родичів дружини

154

одержав посаду старшого лікаря Управління держав-

ними маєтностями Київської губернії.

Де ля Фліз, якого в Україні стали звати Дем'яном

Петровичем, виявив глибокий інтерес до історії, пам'я-

ток старовини і побуту народу краю, де йому довело-

ся жити. Російське географічне товариство доручи-

ло йому виконати краєзнавчий та етнографічний опис

Наддніпрянщини та Полісся. Протягом 1847-1854 ро-

ків він створив дев'ять унікальних рукописних альбо-

мів, написаних російською

та французькою мовами.

В цих альбомах містить-

ся

величезна

кількість

статистичних,

географіч-

них, біологічних, медич-

них та інших відомостей і

сотні акварельних рисун-

ків. Найбільший з альбомів