Шрифт:
Михайло Драгоманов, високо оцінюючи виконаний Іваном Франком переклад «великого произведения величайшего из поэтов мира», писав у цій же рецензії про Україну як про націю, «политическое будущее которой еще впереди, но чье место на право самостоятельного развития в ряду цивилизованных народов уже завоевано и не может быть занято никем иным». [12]
11
Гете Й. В. Фауст: Трагедія. Ч. 1. / 3 німецького переклав і пояснив Іван Франко. – У Львові: заходом редакції «Світ», 1882 (16, XI—XII).
12
Драгоманов М. П. Літературно-публіцистичні праці: В 2 т. – К.: Наукова думка, 1970. – Т. 2. – С 145.
Леся Українка, з її енциклопедичною начитаністю і широким культурним кругозором, чудово розуміла значення «Фауста» й інших творів Гете, про що свідчать її листи до М. П. Драгоманова [13] . Наприкінці 80-х років XIX століття вона готує великий список авторів європейських та інших літератур для перекладу українською мовою і включає в нього «Фауста», «Страждання юного Вертера» і вірші Гете. [14]
13
Див., зокрема, її лист до М. П. Драгоманова від 9 лютого 1894 р. // Леся Українка. Зібрання творів: У 12 т. – К.: Наукова думка, 1978. – Т. 10. – С 220.
14
Леся Українка. Вказ. вид. – С 41.
Історія перекладів «Фауста» (як і інших творів Гете) українською мовою має своїх дослідниееків [15] . Важливою подією в культурному житті України став здійснений Миколою Лукашем переклад «Фауста» (1955), високі поетичні достоїнства якого, гадаємо, повною мірою відповідають мріям Лесі Українки.
Шалагінов Б. Б.
15
Дорошенко В. Гете в українських перекладах, переспівах та наслідуваннях. – Львів, 1932; Бондаренко Н. До історії української фаустіани: Г. О. Коваленко як перекладач «Фауста» Й. В. Гете: 3 доданням перекладу останньої сцени першої частини // Архіви України. – К., 1986.– № 1.– С 69—76; Naum"anko А. Das konzeptuelle "Ubersetzen (Goethes «Faust» in ostslavischen "Ubersetzungen). – Zaporizz'a, 1999; Науменко А. М. «Фауст» Гете в восточнославянских переводах: О концептуальном переводе // Вікно в світ. – 2001. – № 1. – С. 106—120; Шалагінов Б. Б. Зрозуміти мову, читаючи поезію: Аналіз уривка з «Фауста» Й. В. Гете // Іноземні мови в навчальних закладах. – 2003. – № 1. – С 23—27.
Фауст
Трагедія
Присвята
Пролог у театрі
Директор театру, поет і комік.
ДиректорОбидва ви не раз меніВ пригоді стали в хвилю скрути;Скажіть, яким повинен бутиТеатр у нашій стороні?Бажаю я завжди юрбі годити:Вона живе, дає й другому жить.Стовпи стоять, поміст із дощок збитий,І всяк туди, на свято мов, спішить.Сидять усі вже, звівши вгору брови,До подиву і захвату готові.Я знаю, як сподобатися всім,А все ж чомусь сьогодні страшнувато;Хоч путнє щось незвично бачить їм,Але вони читали страх багато.Як змайструвать виставу нам таку —Нову, й живу, і людям до смаку?Люблю, коли у нас під балаганомГучна юрба хвилює ураганомІ тиснеться до цих дверей вузьких,Мов у переймах болісно-тяжких.Ще в білий день, ще о четвертійДо каси товпляться дістать квитокІ ладні битися за нього до півсмерті,Мов це – в голодний рік насущника шматок.Лише поет зробить це диво здібний;О друже мій, тут твій талант потрібний! ПоетНе говори про натовп той нікчемний;Його діла високий дух гнітуть,Затьмарюють, як морок ночі темний,Затягують у вир, у каламуть.Веди мене в небесний світ таємний,Де радощі поетові цвітуть.Лиш там любов і дружба нас чекають,Божественні чуття в серцях плекають.Що в глибині грудей у нас постало,Що, тремтячи, зірвалось на уста,Невдало раз, а інший раз і вдало, —Поглине все хвилина зла й пуста;А що роки у серці визрівало,В довершене творіння вироста.Примарний блиск живе одну хвилину,Правдивому нема в віках загину. КомікА що мені з потомних тих віків?Коли б і я про них лиш говорив,То хто б сучасників розважив?А їм потрібен добрий жарт,І вже чогось веселий хлопець варт,І чимсь в суспільстві він заважив.Хто зацікавить публіку зумів,Того вона не кине цінувати;Що більше буде слухачів,То легше їх опанувати!Отож зробіть нам п'єсу до путтяІ виведіть фантазію і волю,Кохання й розум, пристрасть і чуття,Та й дурості якусь там дайте ролю. ДиректорА головне, як більш перипетій!Бо глядачі цікаві до подій;Як більше сцен напружених, рухомих,Щоб всяк дививсь, не зводячи очей, —І ви попали вже в число відомих,Усюди люблених людей.Лиш масою підкорите ви масу,Для себе в ній всяк найде штучку ласу;Де всього є, там кожен візьме щось,Й видовище до серця всім прийшлось.Даєш нам твір – давай в шматках, на милість,Таке рагу нам вигідніш, як цілість,Бо легко зготувать і зручно подавать.Нащо тобі здалась довершена умілість?Хоч що дай публіці – на шмаття буде рвать…