— Та я ж не психував! — вигукнув Гаррі. — Анжеліно, я їй нічого не казав, клянуся...

— Та знаю, знаю, — пробелькотіла бідолашна Анжеліна. — Вона сказала, що мусить обміркувати.

— Що обміркувати? — розсердився Рон. — Слизеринцям вона дала дозвіл, а нам чому не дає?

Але Гаррі прекрасно розумів, що Амбридж дуже подобається погрожувати їм забороною на створення ґрифіндорської квідичної команди, і знав, що вона не захоче відмовлятися від такої потужної зброї.

— Тут є й позитивний для тебе бік, — утішила Герміона, — ... матимеш час для Снейпового реферату!

— Який там позитивний бік! — відрізав Гаррі, а Рон здивовано глянув на Герміону. — Замість тренувань думати про настоянки?

Гаррі впав у крісло, неохоче витяг з портфеля реферат з настоянок і почав працювати. Було дуже важко зосередитися. Хоч він і знав, що Сіріус мав з'явитися в каміні значно пізніше, але про всяк випадок постійно зиркав у вогонь. У вітальні було страшенно гамірно, бо Фред і Джордж нарешті вдосконалили якийсь складник свого "Спецхарчування для спецсачкування", і тепер по черзі демонстрували його дію захопленій і галасливій юрбі.

Спочатку Фред надкушував помаранчеву половинку жуйки, після чого ефектно блював у заздалегідь приготовлене відерце. Тоді клав у рот фіолетову половинку жуйки, і блювання негайно припинялося. Лі Джордан, асистент на цьому показі, ліниво й регулярно влаштовував "щезнення блювотини за допомогою того ж закляття "щезник , яке накладав Снейп на Гарріні настоянки.

Під акомпанемент того нескінченного блювання, схвальні овації та бадьорі голоси Фреда й Джорджа, які відразу приймали в учнів попередні замовлення, Гаррі ніяк не міг зосередитися над правильною методикою приготування посилюючого розчину. Герміона теж не допомагала, бо підбадьорливі вигуки й залпи блювотини на дно відерця чергувалися з її голосним несхвальним пирханням, і це ще більше відвертало Гарріну увагу.

— То піди й зупини їх! — роздратовано вигукнув він, уже вчетверте викреслюючи неправильну вагу порошку з кігтів грифона.

— Не можу, бо формально вони нічого не порушують, — процідила крізь зуби Герміона. — Вони мають повне право жерти всіляку гидоту, і я не знайшла жодного правила, яке забороняло б іншим телепням її в них купувати. Хіба що це було б щось небезпечне, а їхні жартики на це не схожі.

Вони всі троє подивилася на Джорджа, який поблював у відерце, проковтнув решту жуйки і з усмішкою розігнувся, радісно приймаючи чергову зливу оплесків.

— Не розумію, чому Фред і Джордж отримали тільки по три СОВи на брата, — здивувався Гаррі, дивлячись, як Фред, Джордж і Лі збирають гроші з захопленої юрби. — Вони добре знають свою справу.

— Це все показуха, з якої жодної користі. — зневажливо буркнула Герміона.

— Жодної користі? — озвався Рон напруженим голосом. — Герміоно, та вони вже заробили майже двадцять шість ґал еонів.

Минуло чимало часу, доки натовп довкола близнюків Візлі розсмоктався, а потім Фред, Лі та Джордж ще довше рахували свої заробітки, тож було далеко за північ, коли Гаррі, Рон і Герміона нарешті залишились у вітальні самі. Фред зачинив за собою двері до хлопчачих спалень, хвалькувато торохкаючи коробкою з ґалеонами, від чого Герміона насупилася. Гаррі, так і не маючи великого поступу з рефератом, вирішив, що на сьогодні досить. Коли він ховав підручники, Рон, що вже задрімав було в кріслі, крекнув, прокинувся і затуманеним поглядом зиркнув на камін.

— Сіріусе! — вигукнув він.

Гаррі озирнувся. З каміна знову стирчала неохайна темна голова Сіріуса.

— Привіт, — усміхнувся він.

— Привіт, — хором озвалися Гаррі, Рон і Герміона, ставши навколішки на килимок біля каміна. Криволапик голосно замуркотів і підійшов до вогню, намагаючись, незважаючи на полум'я, торкнутися писком Сіріусового обличчя.

— Як справи? — поцікавився Сіріус.

— Не дуже, — зізнався Гаррі, а Герміона відтягла Криволапика від вогню, щоб не обсмалив собі вуса. — Міністерство затвердило нову постанову, яка не дозволяє нам мати квідичну команду...

— І таємну групу захисту від темних мистецтв? — додав Сіріус.

На мить запала мовчанка.

— Звідки ти знаєш? — запитав Гаррі.

— Мусите ретельніше вибирати місце для зустрічей, — засміявся Сіріус. — Теж мені придумали — в "Кабанячій голові".

— Краще там, ніж у "Трьох мітлах"! — почала виправдовуватися Герміона. — Бо в тих "Мітлах" завжди повно людей...

— А це означає, що вас було б важче підслухати, — заперечив Сіріус. — Тобі, Герміоно, варто про це пам'ятати.

— А хто нас підслухав? — запитав Гаррі.

— Манданґус, звичайно, — відповів Сіріус і розсміявся, побачивши їхні спантеличені фізії. — Манданґус прикинувся відьмою з вуаллю.

— То був Манданґус? — приголомшено перепитав Гаррі. — А що він робив у "Кабанячій голові"?

— А як ти гадаєш? — нетерпляче озвався Сіріус. — Тебе пильнував.

— За мною й далі ходять по п'ятах? — розсердився Гаррі.

— Аякже, — підтвердив Сіріус, — і добре роблять, якщо під час вихідних ти насамперед починаєш організовувати нелегальну захисну групу.