Шельменко. Те-те-те-те. І я ж те ж кажу, і воно усе так, та тільки трішки, будучи, не так. Ох, жалко мені, що не можна усього розказувати!

Ш п а к. Иди, Мотря, домой и ничего не говори барыне; я скоро сам приду.

Мотря. Боюсь, чтоб он вам не наговорил чего лишнего.

Шпак. Не бойся, не бойся, не твое дело.

Мотря уходит.

Ну, теперь расскажи мне все, по самой чистой правде.

Шельменко. Моя правда, будучи, чистіше усякої правди, і як я е самий чесний чоловік. От бачите, ваше благор... чи то пак,— гм! — ваше високоблагородіє, як дав мені капітан письмечко до панночки, а тут написано, коли

і як утекти, так я, будучи, аж заплакав собі нищечком,--от, єй — правда! — бодай я перед вашим здоров’ям ніколи не плакав, коли се брешу. Жалко стало, що ми, будучи, вас, над панами папа, над шпаками шпака, у вічі обдурюємо, а ви нам вірите, мов добрим.

III п а к. Благодарю тебя, мой друг, за усердие ко мне. Что же далее? Ты взял письмо?

Шельменко. Ох, узяв, щоб часом віп через другого кого не передав. Узяв та, будучи сказать, та й думаю собі: як би вам переслати? Аж ось дівчина тут кислички збира: от я до неї та, знаєте, щоб вона добріша була, так я, будучи, теє-то... Звісно, молодецьке діло...

Шпак. Понимаю, понимаю. Я и сам был молод.

Шельменко. А, бачу, ви й догадалися? Иу-пу, ие знаю, щоб вас обманити ^можна було? Що за догадливі! Ось, як я бачу, що вона до вас, теє-то, усердна, от я й кажу: віддай, душко, письмечко панночці. Бо певно знав, що вона його вам віддасть; то от я й перед капітаном не був би виноватей, і вам би, будучи, услужив. Тільки що се кажу, а тут ви і вийшли, нехай здорові будете та повік би мене слухали. (В сторону.)От збрехав, аж пальці знать!

Шпак. Ах, да ты мастерски схитрил. Я замечаю в тебе много ума, а честности и еще больше.

Шельменко. Не підемо куповати або позичати; буде з мене. Ще мене, будучи, як розкуштуєте, то ще і ие те скажете. А щоб ви мені зовсім повірили, то нате вам, будучи, і письмечко та і прочитайте собі, Писаніе глаголёть: письмо очі колеть.

Шпак (прочитав письмо).Ах он, бездельник! ах, мошенник! Я это письмо представлю в суд и буду на нем бесчестья искать!

Шельменко. Та ні, ваше високоблагородіє, що вам безчестя? По писанію, як об стіну горохом. А підете по судам, то хіба, будучи, не знаете, як почнуть справки та сообщенія писати, а капітан тим часом панночку, теє-то, вкраде і зробить по-своєму, тогді нічим і не залатаєте.

Шпак. Правда твоя, друг мой, правда. Что же мне делать, ума не приберу. Не придумаешь ли, как бы мне насолить капитану?

Шельменко. Де вже моїй голові за вашим розумом! Тут би от що: прочитати б оце письмечко панночці; може, вона, сердешна, будучи, нічого сього й не зна, а він до неї в’яжеться, так, по писанію: мокрим рядном напа-дається.

Шпак. И то может быть; твой совет хорош. При дочери прочитаю жене, что-то она скажет.

Шел ь мен ко (в сторону).Коли б мене туди допустили, я б вас обох одурив і дочку б викрав. (Вслух.)Робіть же, ваше високоблагородіє, тутечка-здесь як знаете, а я піду до капітана, будучи, з лепортом.

Шпак. Ты ему скажи, что письмо отдал в руки При-синьки.

Шельменко. Нічого робить, треба так казати, хоч

і неправда. А що вже я не люблю брехати, так точнісінько, як гірку редьку їсти. (Вытянувшись.)Прощенія просимо, ваше високоблагородіє!

Шпак. Прощай, мой любезный! Когда что новое узнаешь, приходи прямо и расскажи. Я тебе особенно благодарить буду.

Шельменко. Ради стараться, ваше високоблагородіє! (Подойдя к Шпаку.) Аколи знаєте що? Я тут, будучи, буду сновати і у дворі і у садку, чи не запримічу чого, та хоч би й самого капітана, то й дам вам зараз звістку: кахикну ось так (кашляет),то ви до мене якомога й поспішайте. Щасливо оставаться. (Вытягивается, делает налево и марширует, все неловко.)

Шпак (один).Какое счастие, что я привлек на свою сторону этого честного малого. Теперь капитан у меня в руках! Захочу, и через Шельменка попадется в новый лабет. О, да пристыжу же его крепко! Забудет сманивать невест. Фенночка моя в хлопотах по хозяйству, а как упра*® вится, сойдемся, тогда, по совету Шельменки, прочту это письмо дочери и по обстоятельствам начну действовать, ЗолотойШельменко! Ну, что-то мои христиносы с карли-стами? 1 (Садится и читает газеты.)

ЯВЛЕНИЕ ПЯТОЕ Шпак и Ф е и и а С і смі а к о в и а.

Ф е и н а Степа и о в н а ( с пузырьком в руках).Вот где они забралися! Я вас, душечка, по всему дому искала.

Шпак (приставив палец к газетам).Потеря карли-стов... Где ж мне в доме усидоіь, когда вес иолы моют? А что вам, маточка, надо?

Фен на Степановна. Дело есть поговорим».

Шпак (так же, [не] оставляя читать).При переправе... Дайте ж мне, Фенночка, вот немного дочитать описание преинтересного сражения; я и сам имею очень нужное к вам. Так вот сражение завязалось...