Вход/Регистрация
Повісті та оповідання, драматичні твори
вернуться

Квитка-Основьяненко Григорий Федорович

Шрифт:

Скорик (вскрикивает).Ура! наша взяла!

Стецько (задумавшийся, испугался от его крика).Тю! на твою голову! Ще й весілля не було, а він вже і гука. Оттака-то московська віра!

Скорик. Тепер, таваришу, падавай знак сюда. (Навязывает рушник.)Спасіба ж вам, панове-сватове, за ваше паслушаніе і любов. Тепер нада-тє сполнить закон і кан-чать дело. Сідайте ж ви тут. (Усаоюивает стариков на ихместа.) А ми, таваришу, тут. А маладиї пастойте.

Стецько (садясь подле старост).А князь осьдечки сяде.

Скорик (сводит его).І нет, брат; уж не здивуй. Минулось твайо княжество! Али сядь себе, али вон пайди. Нуте ж, скажем законнойо слово: панове-сватове!

Прокип и Одарка (вместе). Ами раді слухати.

Скорик. Што ви жалали, то ми зделали. А за сії речі дайте нам горілки гречи.

Одарка. Просимо на хліб, на сіль і на сватання!

Скорик. Вот тепер нада-те садавитца по закону. Мо-лодиї! Просимо на посад. (Усаживает Алексия и Уляну на большом месте; отца и мать— подле У ляны.)Тут батюшка, а матушка здеся, штоб близько поратись. А ми, таваришу, здесь. (Садится с Тымишем подле Алексия.)

Прокип. Та мерщій давайте страву; пора по чарці.

Стецько. Бач, як попаровались! Я вже бачу, до чого воно дійдеться.

Одарка. Та сідай, Стецю, з нами, та й повечеряєш* А от скоро і дружечки прийдуть, то й потанцював би з ними.

Стецько (поет).

Бодай не дождали,

Щоб я з вами їв!

Л ОСЬ ЩО Ппжу

О пут (кім усім:

Мати, іскп.шої,

Батько, подншіп,,

ЖСІЇІІХ, НрОИНЛІІСЯ,

Москалі», утопись.

Тепер же ти, Уляно,

Але ось мопс послухай:

Ой, плач тепер, небого,

Потилицю чухаіі.

Жених твій креп а к (Нехай йому болячкаї),

Через нього і ти стала Не хто, як крепачка.

Крепачка, крепачка,

Крепачка, крепачка,

Крепачка....

(Собирает шапку и тыкву, прячет ее и выходит, все про– должая петь: «Крепачка!» Затворив дверь, опять выгля– дывает и кричит: «Крепачка!» и опять по временам выглядывает и то же кричит.)

Между тем Одарка выносит тарелки и другие принадлежности; расставив все по порядку, подлег па с гол миску и проч.

Скорик (меокду тем нарезал хлеба).Вот теперь па трудах можно і порцію подавать.

Прокип. Насилу за увесь вечір розумне слово сказали. (Наливает водку и подносит к С ко рику.)Пожалуйте, пане старосто!

Скорик (тихо отводит его руку).Пожалуйте, пане свате, ви вперьод викушайте. Может, намішали французской бурди, што і на стену падерьомся. Да і у Туреччині завсігда приговорюють: у каво у руках, у таво і в устах.

Прок и п. Будьте ж здорові! (Выпивает поспешно.)А!., кабацька!., розведена! Що б то на вольній узяти! ( Потчи– вает Скорика.)

Скорик (взяв рюмку, говорит скоро).Єщо п’ю за здравье, вам скажу какое: чарочка моя кругленька, налита з краями ровненька; тим, тим ти мне мила, што оченно полна. Кагда втоплю в тебе свої уста, так вам скажу: многая лета! Не бойсь, чарка, я тебя не струшу, лейся в горло, возвесели салдацкую душу; а штоб мне не сухо пить, так при чарке вот што стану гаварить: здравствуй, батька с маткой, веселітеся своею дитяткой; радость вашу величайте і нас не забувайте. Здравствуй, князь с княгинею, з молодою господинею! Любітесь, пийте, гуляйте і человечество розпложайте. А наконец, вот мой пароль: здаров’я всей канпаниї часной! (Выпивает и брыоюжет вверх.)Штоб так наші маладиї вибрикивали!

Одарка. Кушайте ж страву, просимо. От же і дружечки ідуть.

Прокип потчует водкою пришедших дезок; они ие пыот, он все выпивает.

Хор девок (начинает петь за кулисами).

Та ти, душечко, наша Улянко!

Обмітайте двори,

Обмітайте двори,

Застилайте столи,

Кладіте ложечки,

Срібні блюдечки,

Золотії мисочки,

От ідуть дружечки!

1-я девка (кланяясь, и все за нею).Дай боже вечір добрий! Помагайбі вам иа усе добре.

Алексий и Уляна, привстав, кланяются.

Одарка. Спасибі, дружечки! Просимо на хліб, на сіль і на сватання. Сідайте сюди, дівчата. (Усаживает их подле У ляны.)От же вам і ложечки; брусуйте, друженьки* брусуйте...

Скорик (продолжает есть).Вот єдак і у Франції: перва пакушают страву, а там і яловичину покришуть.

2-я девка. Та нам же при людях їсти не подоба!

3-я девка. Лучче ми вам заспіваємо та ваших молодих возвеличаємо.

  • Читать дальше
  • 1
  • ...
  • 163
  • 164
  • 165
  • 166
  • 167
  • 168
  • 169
  • 170
  • 171
  • 172
  • 173
  • ...

Ебукер (ebooker) – онлайн-библиотека на русском языке. Книги доступны онлайн, без утомительной регистрации. Огромный выбор и удобный дизайн, позволяющий читать без проблем. Добавляйте сайт в закладки! Все произведения загружаются пользователями: если считаете, что ваши авторские права нарушены – используйте форму обратной связи.

Полезные ссылки

  • Моя полка

Контакты

  • chitat.ebooker@gmail.com

Подпишитесь на рассылку: