На телефон наслав закляття (банально вдмкнув!).

Двер плавно пшли (розчиняв х повльно й акуратно!).

Вислизнув у довгий коридор (н душ!).

На лфт (останнй поверх же!).

Майже не хвилювався. "Заключна дя" проста. безпечна. Головне - не засвтитися. Хоча... Доставить вантаж, отрима сво ( чималеньке!), а там, за годину, вже леттиме додому. Геть з ц чужо та набридло крани. Туди, де кличе в обйми насолода...

Викликав лфт замислився. Як же вдало крутнулось колесо Фортуни! Клька мсяцв тому на пляж пдйшов хлопчик рокв дев'яти й повдомив, що у бар на Тон чекають. Не одягаючись, вдразу почимчикував. Любив повигравати статурою напвбога. робив це завжди. При першй же лпшй нагод. Пам'ята все, як зараз. Липк жноч погляди... Прихований скрегт зубовний рогоносцв... Безжалсне полудневе сонце... Тепло бетонованих алейок, якими шлапали мцн ноги у пляжних капцях.

Окинув прохолодний бар. Незнайомець недбало махнув рукою з розчепреними двома пальцями. Ось вн, цей чувак. Що треба? Посунув до його столика. У найтемнший закуток...

25 вересня 1993 року, Афни, 01 год. 33 хв.

Лфт м'яко загальмував.

Пластиков стулки гайнули врзнобч. Ршуче ступив. Ддько! Не сам! Лворуч, у заглибин, чоловк жнка. "Попалили", потвори!

Лфт зачинився й рушив. Тон подумки гатив себе ногами. Роззявляка! Дятел довгодзьобий! Спноза недороблений!..

А "свдкам" до "дебелика" й байдуже. Навть не глянули. Жнка - стовдсоткова повя. Кого-кого, а х за ц роки набачився. З чоловком складнше. Ледь триматься на ногах, розбрати, якою мовою белькоче, не легше, анж одним пострлом зробити дв дрки в мшен. Та й не професор лнгвстики. Однак мимохть подумалось: у кишенях не гори золот. Бо така стара й негарна жнка коштувала небагато. А може... Звичайний скнара. за п'ятдесят центв повситься на чужй краватц. Компаня, вдверто кажучи, не дуже...

Перший поверх.

Лфт зупинився, подумав дзенькнув. Тон поспхом вийшов рушив холом. Залишайтеся здоров!

Порть, поклавши голову на руки, упевнено давив комара. Захотв покепкувати, але передумав. Годинник показував за чверть другу. О другй мусив з'явитися бля кам'яного Байрона, якого два-Греця нагороджу пальмовою вттю. Теж кам'яна.

Треба поспшати.

Нч зустрла байдужстю. Що ти, що нема. Кульгай соб мовчки, якщо треба. А н - тод спи. Вдпочивай перед завтра. Щоб знову в колесо. - бгти, бгти, бгти...

А за рзнобарв'ям неонових написв ховалися несмлив подихи майбутнх холодв.

Пшов швидше...

06 серпня 1993 року, Афни, 12 год. 15 хв.

Незнайомець на вигляд ще молодий - трохи за тридцять. Довол немалого розмру. Чорне, акуратно розчесане волосся. Бакенбарди. Оч за великими старомодними окулярами.

– Будь ласка, - запропонував вн ссти жестом зняв "раритета".

Тон св, але, глянувши на взав, здивувався. Чоловк аж надто нагадував Гоффмана. Дастна Гоффмана. Нчого ж соб. Яка схожсть. Двйник? Хоч зараз на конкурс... Чи... справжнй???

Тон пильно рентгенив взав. Але той немов не помчав. Удавав спокйного. Упевненого. Розслабленого. На вдпочинку ж!

З пд земл вирс кельнер. У непристойно блй сорочц з чорним "метеликом". Класика! Та вд не повяло казеннстю. А цього Тон не любив.

– Що будемо?
– поцкавився ненайомець, простягаючи меню.

– На ваш смак, - байдуже вдповв Тон, навть не подумавши взяти "палтурки".

– Два морозива з горхами та шоколадом, - повернув меню незнайомець, не глянувши на офцанта.

Той уклонився ("зробимо"!) й неспшно пшов виконувати.

Незнайомець не поспшав говорити. Тон теж. Але вчно так тривати не могло.

– Може, розпочнемо, мстере... так хочеться сказати "Гоффман"?
– нарешт рончно вичавив Тон. Йому набридало й заповзятливе мовчання незнайомця, гнтюче очкування, марнування життя. Останн - найбльше. Цього вн теж не любив.

– А раптом я й справд Дастн Гоффман?
– Взав усмхнувся. знову надв окуляри.
– на головну роль у новому фльм обрав саме вас?

– Для цього не треба хати до Грец й вишукувати потрбний типаж на пляж.
– Тон показав, що дурних хай шука де-нде. А з ним цей номер не пройде.
– Це з успхом можна зробити в Штатах. Та й навщо йому непрофесонал?

Тон подивився на стйку: де ж той кельнер?

– Усе логчно, - поправив окуляри "Гоффман", - але хтозна, чи менше ви отримате, якщо приймете мою пропозицю, анж псля угоди з справжнм Гоффманом. Якби таке трапилось. Не стверджуватиму, що мй проект, який псля вашого "так" стане "нашим", застрахований вд фаско, але чи змг би це обцяти друзяка Дастн? Ус пд Богом. безсил перед часом та обставинами.