– Пророк, чуш мене?
– раптом почувся у вухах схвильований голос, а в пол зору з'явилося зернисте зображення бородатого мужика.
– У твого костюму злетв захист. Не знаю, що ти з ним зробив, але ус системи просто кричать про збо. Рухайся дал вздовж берега. Координати я тоб скинув. поспши, доки цефи знову не вилзли.

– Отримано нов координати.
– пролунав металевий голос, тльки тепер Церес зрозумв, що шолом увесь цей час перекладав йому все, що вн бачив чув.

– Я слухаю частоти C.E.L.L. В мст все бльше хнх солдат. Здаться вони знають про тебе.

Ось так розпочалася його одссея помж покинутих хмарочосв. Подарунок невдомого Пророка виявився дуже норовливим, постйно пдкидаючи сюрпризи: то зображення стриба прямо на спостергача, то пстолети в руках трощаться, то тло стане прозорим... Рухатися доводилося дуже обережно й плавно, аби ненароком не натрапити на непримност. Одного разу вн вийшов до солдат, але т одразу ж почали по ньому стрляти. Кул били боляче, але не смертельно. Церес спробував з ними поговорити, але костюм помтив пасивнсть свого нося пд час бою, взяв справу у сво руки. В результат вн майже годину простояв паралзований пд камуфляжем, доки солдати не заспоколися й не розйшлися у свох справах. Тод ж вн став свдком того, як ц люди розстрлюють цивльних, яких мали евакуювати на ншому корабл. Лише наблизивши зображення одного з бйцв Тайто розгледв замсть герба держави якийсь незнайомий знак, та й зброя у солдат вдрзнялася вд уже бачено. А коли йому вдалося пдслухати хн розмови - захотлося побитися головою об стну. Це виявилися т сам бйц C.E.L.L., про яких казав Гулд. Т ж мит ус вони окреслилися червоним контуром, паралч спав, а емоц вдйшли на другий план. Перед Цересом була лише одна мета - знищити ворога.

Бй був швидким кривавим. Не регулюючи свою силу, хлопець просто трощив тла солдат пдбраною арматурою. В нього стрляли, на що броня вдповдала миттвим тужавнням у мсц влучання, псля чого чергова жертва розкидала мзки по асфальту. Останнй з солдат спробував зачатися, стискаючи в руках яксь металев кульки. Церес прекрасно бачив його блдий силует по нший бк гпсово стнки, навть не став з ним гратися, а просто метнув рештки погнуто пд час сутички залзяки в перегородку. Снаряд увйшов точно в цль, залишивши солдата висти пришпиленим до стни. Металев кульки вислизнули з його рук, коли Церес уже виходив, магазинчик злетв у повтря. Ударною хвилею хлопця лише виштовхнуло на дорогу. Оглянувши навколишнй простр у всх спектрах, новоспечений Пророк рушив дал. В душ було порожньо. Тльки глибоко всередин хлопця гризло сумлння за те, не запобг смерт цивльних. Бльше вн такого не допустить. А десь на перифер пролунав ледь чутний металевий голос: 'Калбрування систем завершено. Нанокостюм готовий до роботи.'

З кожним кроком живих цивльних ставало все менше, а смердючих куп органки на вулицях - бльше. Спершу Тайто не бачив зв'язку мж ними, однак коли в пдземних тунелях вн наткнувся на цлий склеп, битком набитий людьми, як гнили заживо - все стало на сво мсця. Псля влаштованого ним в магазин, бажання блювати навть не виникло. Натомсть в голов вмить склалася цлсна картина причин, та х наслдкв. Те, що вн ранше вважав попелом вд згарищ, насправд виявилося смертельними для усього живого спорами. Потрапляючи в людину, грибок буквально плавив тло, швидко пожираючи жив й мертв тканини. Вд моменту проникнення до смерт рдко минало бльше доби. Спори можна було змити, але не вбити. Жител мста виявилися просто не готов до тако блискавично епдем. Зараз мегаполс здавалося абсолютно мертвим. Випадково пдбрана листвка показувала той-самий проспект, на якому зараз стояв Церес, коли епдемя ще не розпочалася: щльно забита машинами прожджа частина натовп на тротуарах, яскрав вивски багаторвнев тераси рзномантних закладв... Це мсто бльше нагадувало вулик або мурашник. Навщо людям було так щльно тут селитися? Невже за межами мста настльки небезпечно? Чи людям просто вже нкуди дватися? Скльки тисяч тут проживало? Хоча н, тут рахунок уже ма ти на мльйони.

Ще один загн C.E.L.L., що трапився по дороз, навть не зрозумв, що сталося. Уже навчений грким досвдом, Церес навть не став ховатися, а як слд розгнався, приземлившись прямо посеред хньо колони. Несподвана атака призвела до двох трупв, як утворилися внаслдок дружнього вогню. Ну а потм все закрутилося в рукопашному бою. Не вмючи користуватися хньою зброю, Церес переключився на пдбран з трупв нож. Псля тесака ц залзячки в масивних руках виглядали грашками. Коротке лезо було абсолютно непристосоване для фехтування, тому залишалося лише наносити колюч удари в найбльш вразлив точки й одразу переключатися на наступного ворога. Ефективнсть такого пдходу була невисока, адже людина - дуже живуча стота, навть сткаючи кров'ю з перерзано горлянки, деяк умудряються продовжувати стрляти. Залишивши двох таких недобиткв позаду, хлопець зрозумв, що голими руками вн завдасть значно бльше травм, нж махатиме услякими ножами. Сюди краще пдйшов би меч з довгим загнутим лезом, яким можна наносити удари на ходу, не зупиняючись.

Роздуми перервало завивання двигунв чергового лтуна. Велика неповоротка машина молюскв намагалася вдрватися вд двох ранше не бачених, схожих на бабки апаратв. Логотип C.E.L.L вказував на х людське походження. Випустивши по ворогу цлий рй ракет, вони швидко розвернулися зникли, а пдбитий прибулець зачепився за будинок , вдстреливши десантн капсули, завалився прямо на автостоянку перед Цересом. Обходити було вже нколи, та й прибульц встигли помтити ворога, тому хлопець продовжив рзанину.

Але цього разу все було зовсм накше. Ранше туп, ц створння стали дяти бльш обережно та скоординовано. якщо ще вчора... Так, краще рахувати час в кожному свт по-свому. Якщо вчора Церес був готовий вийти проти парочки молюскв навть врукопашну, то тепер навть у брон вн би постергся нападати на них вдкрито. Увмкнувши камуфляж, хлопець зачався за дорожнм вдбйником, взявся спостергати за сутичкою людей з молюсками. побачене його зовсм не радувало. Тепер прибульц використовували не лише зброю, а й не гребували застосовувати власн кнцвки. хн гнучк щупальця виявилися довол сильними, аби пдняти людину. А один, особливо великий молюск носив з собою широкий щит, яким прикривав свох менших побратимв. Його не одразу взяв навть станковий кулемет. Менш нж за хвилину семеро молюскв розбралися з колоною солдат. Вцлло лише дво створнь: здоровань та його командир - вже знайомий Цересу невеликий молюск з зарядженою бронею. Згадавши свою попередню сутичку, хлопець пдбрав з тла найближчого солдата аж шсть вибухових кульок, як виявилися гранатами, жбурнув х пд ноги прибульцям. Вн не одразу зрозумв, що руки сам висмикнули кльця, а шолом прораховував тракторю х польоту. Молюски встигли тльки опустити сво потворн пики до незнайомих предметв, як х нафарширувало осколками. Малого рознесло одразу, а от здорованя врятував його щит. Вирахувавши мсце метальника гранат, здоровило запустив туди ракету, але хлопець уже прискорився й поливав ворога свинцем з щойно пдбраного автомату. Як виявилося, ззаду ц тварюки було особливо вразлив. Яким би крутим не був молюск, його 'потилиця' завжди залишалася вдкритою для клькох вльно звисаючих щупалець. Тому довга черга, випущена майже впритул, зробила з молюска фарш. В пам'ят одразу спливла рекламка японського ресторану класично кухн з морепродуктв. Там же був зображений аристократ в багатому вбранн та мечем на пояс. Катану з собою тягати було б складно, а от танто для цього костюму та манери бою Цереса пдйшов би деально. Треба буде поцкавитися в когось мсцем знаходження того ресторанчику - може там пдкажуть, де можна розжитися такою зброю?

Вже збираючись ти, Церес помтив те, що вже няк не сподвався тут побачити - ефр! Ледь помтний туман стелився по земл вд залишкв кальмарв. Пдйшовши до одного з трупв, хлопець спробував зачерпнути трохи ефру в долон, але той просто всмоктав цнну речовину в себе, а голос в шолом заговорив: 'Отримано нов матерали. Обробка даних завершена. Асимльовано 0,5 мг нанокаталзатора. Для модифкац костюму пд параметри нового користувача потрбно 23 мг. Рекомендаця: продовжуйте збр матералу.'

Не бажаючи даремно витрачати час, Церес знову взявся за нж, почав патрати щойно забитого здорованя, буквально вимазуючи себе в його кров та тельбухах. Нарешт жадан 25 млграм каталзатора були отриман й костюм запустив процес пдгонки. Тайто подумав, що можна перейти до нших тл, але т вже почали розкладатися, ефру з них отримати майже не вдалося. Плюнувши на втрачений скарб, Церес пдхопив одну з рушниць, на автомат закинув соб за плеч, тльки псля цього зрозумв, що костюм знову зажив свом життям, передаючи хлопцев непритаманн йому ранше рефлекси.

'Прискорен рефлекси на стад закрплення.' - вдповв на незадане питання шолом костюму. Ще клька разв покрутивши в руках рзномантн предмети спорядження солдат, Церес вдкрив для себе багато нового, в тому числ й невдом ранше прийоми роботи з тим-таки ножем. Не ризикнувши перевряти нов здбност пд час бою, вн знову прнув пд камуфляж продовжив свй шлях.

Мсце, до якого цлий день добирався хлопець, виглядало як звичайний житловий будинок: брудна червона цегла, десять поверхв, вибит вкна. Якби не знати, що тут хтось живе - можна було б легко пройти повз. Але взор чтко вказував на одну з квартир на сьомому поверс. Вже заходячи в пд'зд, Церес задумався над тим, скльки часу мали витрачати жител будинку, аби пднматися на верхнй поверх. На щастя тут був лфт.