Шрифт:
– Навряд чи. Номочко, поясніть…
Стерво Номочка склала віяло і тицьнула «цвинтарем» у вігі-лу:
– Думати треба, голубонько. Головою. Спершу думати, а потім у моноперсональний візитарій ломитися втрьох. Тепер тонку структуру нігіль-спатіуму навколо Чуриха збурено на шість днів уперед. Антициклон у Найвищих Емпіреях, хаотико-тур-булентні ділянки холодних мас астралу. І поки вони не повернуться до ламінарного стану…
Анрі ладна була розцілувати Сестру-Могилыцицю. Але такий вчинок, швидше за все, витлумачили б неправильно.
– Мені треба зв'язатися з керівництвом, – замість обіймів і поцілунків сухо сказала вона. – Повідомити про ситуацію, що склалася. Сподіваюся, хаос астралу і «Пакт про Складну Дружбу» не стануть на заваді?
Четверо з п'яти учасників вистави знизали плечима.
Очима стороннього, напевно, незабутня картина. Розкішний будуар, наскрізь просочений ароматами, пристрастю й відлунням зітхань. У будуарі – жвавий старий у халаті записної кокотки, томлива краля в пеньюарі, широкоплечий шкідник, теж у халаті, але біднішому, непотопний стряпчий з ліцензією і настовбурчена, як горобець, вігіла з ордером на арешт. Груповий портрет «Троє відважних у похмурих напівпідвалах Чуриха».
Здохнути зо сміху можна.
«Добре сміється той, хто залишається живий,» – підбила підсумок Анрі й дістала з сумочки службовий артефакт.
SPATIUM XIIIРечитатив блазня Юргена Льодяника із трагедії «Зоря» Томаса Біннорі, барда-вигнанця
CAPUT XIV«Чорний замок в чорній хащі – як язик у чорній пащі…»
Режим криптування збоїв, дзеркальце коннекс-пудрениці бралося веселковими смугами. Позначався збурений астрал, або це грос тішив біса в ребрі, розважаючись нишком, але Месроп Серкіс за такої якості зв'язку нагадував упиря-богатиря після місячної дієти.
Лексикон голови цілком відповідав зображенню.
– Згною! Звільню! Без вихідної допомоги!
Анрі про себе раділа відкритості зв'язку. Нехай некроти відчують. Мабуть, у цьому будуарі справжніх страхів зроду-віку не бачили. З невеличким запізненням вона згадала, де перебуває, і розчаровано зітхнула.
Бачили.
Ну й добре, запас кишеню не тягне.
– Нездара! Овал Небес, хто взяв на службу цю тюху?! Завалити елементарний арешт! Драконячий викидень, отрути мені, отрути! Дурепа!!!
З подальших сентенцій начальства стало ясно, що напарники вігіли, яка проштрафилися з невдалим арештом, уже встигли постраждати за батьківщину: Прочанина вхопила холера, а Холєру відправили на примусову прощу. Обох – із занесенням.
– Із позбавленням прав! Без права листування!
У відношенні самої Генрієтти Кукіль – дурепи й тюхи – робилися відповідні висновки. Є відомості, що вона – тюха й дурепа – симпатизує підозрюваному Мускулюсу. Можливо, перебуває з ним у безладному й протиприродному любовному зв'язку. Мантиса й малефік: гримуча суміш, солодка парочка. А тому начальство припускає свідомий витік відомостей і організацію втечі, що є справою підсудною.
– Мантикора? Щур ти корабельний! Гарпія!
Ні, Месроп був чудовий.
– Два дні! Ти повертаєшся з арештованим, або не повертаєшся зовсім!
– Я… вони запиту вимагають…
– Два дні! З арештованим! І то ще подивимося на предмет службової відповідності…
– Запит! З найвищим підписом! Інакше…
– Ти в мене у ворожки підеш! На базар! Я тобі ручку позолочу, безрукій…
Голова утер піт, що градом котився по щоках, удав, начебто лише зараз помітив присутність гросмейстера Ефраїма, і тоном, шорстким, як наждак, додав:
– Прошу посприяти.
Астрал здригнувся, зв'язок обірвався.
Анрі помітила, що в неї тремтять пальці. Месроп був великим майстром: некролог у минулому, розумник-Кликуша потай вплів у лайку два-три вербальні «кренделі», і цього цілком вистачило, щоб тіло вігіли відгукнулося хворобливим тремором. Хотілося вірити, що для більшої правдоподібності товстун не вплів чого-небудь із відстроченою дією. Знепритомнієш тут – місцеві до смерті залікують…
Гросмейстер Ефраїм дивився на вігілу зі співчуттям.
І – що найнеймовірніше! – Наама Шавазі теж.
– Він завжди був грубіяном, – зауважила Сестра-Могиль-щиця, й Анрі не стала розпитувати, звідки Наама знайома з головою Тихого Трибуналу. Мабуть, добро разом творили. – І женоненависником. Голубонько, що ви скажете про гостьовий статус? Я маю на увазі, для вас? Тимчасово, поки гроза вляжеться… Тузи обов'язково домовляться, рано чи пізно, а ми підтвердимо, що весь цей час ви чесно намагалися видряпати в нас блудного пана Мускулюса. І не ваша провина, що ми свято дотримувались закону гостинності. Ефраїмчик дасть свідчення, я напишу пояснювальну, стряпчий оформить належним чином, поставить печатку…