Фауст
вернуться

Гете Иоганн Вольфганг
Шрифт:
ФаустНа всеблагу творящу силу,Підступний, ниций, хижий біс,Ти руку смертно-зледенілуДаремно, грозячи, підніс.До чогось іншого б узявся,Потворний дух, поріддя тьми!МефістофельТа я вже й сам був поривався;Про це ще поговорим ми.А зараз можна мені вийти?ФаустЧому ж не можна? Ну й чудний ти!Тепер уже знайомі ми:Заходь до мене, як захочеш,Вікном – вікном, дверми – дверми,Та й через комин ти проскочиш. МефістофельТа так-то так! А звідси вийти як?Завадою постане під ногамиБіля порога тайний знак.ФаустА! Ти злякався пентаграми, [26] Що має силу над чортами?Пекельнику, як ти сюди пробравсь?І як це дух такий попавсь?

26

А! Ти злякався пентаграми… – Пентаграма (з грецької) – стародавній містичний знак у формі п'ятикутної зірки, що застосовували проти нечистої сили.

МефістофельА придивись до неї пильно, —Вона накреслена нещільно:Не вийшов трохи крайній кут.ФаустВипадок добре постарався!Так ти тепер в неволі тут?Оце не ждав, не сподівався!МефістофельКоли сюди я вскочив псом,Я не помітив знаку того, —І чорту вийти вже незмога.ФаустА чом не вилізти вікном? МефістофельТа звичка в нас така вже здавна повелась:Чортам і привидам скрізь вхід без перепони,Але кудою вліз, тудою і вилазь.ФаустТо в пеклі теж свої закони?Чудова річ! То з вами можна й пактНадійний підписати, безумовно?МефістофельЯк хто формальний укладе контракт,Обіцяне завжди одержить сповна.Колись питання це складнеМи обговорим неодмінно.Ну, а тепер пусти мене,Прошу тебе, прошу уклінно. ФаустТа ще хвилиночку пожди,Скажи мені хорошу казку!МефістофельТа це ми встигнемо завжди.Пусти мене, зроби цю ласку!ФаустЧи я шукав тебе, скажи?Ти ж сам попавсь мені на щастя.Хто чорта вловить, то держи,Хтозна, чи ще коли впіймати вдасться.МефістофельГаразд, на все я пристаю,Як хочеш, я лишусь з тобою,Але дозволь фантазію твоюПотішити мого мистецтва грою. ФаустРоби що хоч, але гляди,Щоб не було в тій грі нуди.МефістофельТвої чуття за цю часинуЗазнають більше втіх, мій сину,Ніж в цілий рік сіреньких днів.Ти вбачиш любосну картину,Ти вчуєш духів ніжний спів, —І це не буде лиш маною:Відчуєш ти амброзій пахІ смак нектару на устах,Торкнешся щастя ти рукою.А збори скорі будуть в нас:Весь гурт наш тут; почнімо враз! ДухиЩезніть, зникайте,Темні склепіння!Дивно привітне,Ніжно-блакитнеНебо, сіяй!Геть розпливайтесь,Чорнії тучі,Ви ж розгоряйтесь,Зорі блискучі,Сонце, заграй!Діти небесні —Духи чудесні,Ласку несучи,Тут пролітають,Трепет жагучийСкрізь викликають;Звинні їх тініВ барв мерехтінніЗемлю вкриваютьТам, де в альтанахПари коханихВ пристраснім млінніДуші зливають.Зелено пишніЛози буяють,Грона розкішніТяжко звисають,І винотокиВинні потоки,Пінні й шумливі,З них вигнітають.В радісній зливіЗ гір, маєм критих,По самоцвітахСтрумні ті ллються,Поки зійдутьсяВ ріки глибокі,Плеса широкі.Любить там птицяСолодко впитьсяЙ далі помчатиДесь на чудовийОстрів казковийСонце стрічати.Чуєш, у лузіСпів там лунає?Бачиш, у крузіТанець буяє?Всюди тут воля,Всім тут роздолля:Ті поп'ялисяПо верховині,Ті розплилисяВ озера сині,Інший ширяєВ небо безкрає,В далі прозорі,Звідки ллють зоріЩастя жагу. МефістофельЗаснув! Гаразд, мої хлоп'ята чулі!Чудово ви співали люлі-люлі;За цей концерт я не лишусь в боргу.Він думав, що мені звідсіль уже не вийти!Ще більш його маною оповийте,Ще глибш його занурте в море мар!Мені ж тепер пацюк на визвіл прийде,Розбить накреслений цей чар.От і пацюк вродивсь одразу —Шмигнув до ніг і жде наказу.Володар всіх щурів, мишей,Жаб, мух, комах, блощиць, вошейТобі наказує підлізтиІ на порозі знак прогризтиТам, де оливи він полив, —За діло ж, ну, без зайвих слів!Он закрутка чаклунська, бачиш, скраю?Я через неї тут сидіти маю;Гризни! Ще раз, і всьому край! —Ну, Фаусте, спи і поки що бувай!