черносотенный Союз русского народа. С 1914 г. Евлогий

был одним из руководителей этой организации и несет долю

ответственности за еврейские погромы в начале Первой мировой

войны. После революции митрополит Евлогий стал

управляющий всеми западноевропейскими русскими церквами

на правах епархиального архиерея и был среди основателей

Русской Православной Церкви Заграницей. Впрочем, уже

в 1927 г. Евлогий рассорился со своим другом, главой РПЦ(З)

митрополитом Антонием и начал постепенно сближаться с

большевиками. После войны он одним из первых среди парижских

эмигрантов получил советский паспорт».

Архієпископ Олексій (Дородницин)

Колишній владимирський архієпископ. Перед проголошенням

УНР перебував «поза штатом», Доживав віку в Печерській

лаврі.

Іван КОРСАК156

Істинний патріот своєї землі. Бурхливі події громадянської

війни закинули його в Новоросійськ, де й помер в невеличкому

монастирі у січні 1920 року.

Як поставилося російське духовенство до смерті і похорон

архієпископа Олексія, можна судити зі споминів владики

Євлогія: «Єп. Сергій (Новоросійський і Чорноморський) жадних

розпоряджень щодо похорону не дав, і труп архієпископа

Олексія в одній білизні пролежав днів три в хліві. Я запропонував

єп. Сергію доручити мені поховати, і той з радістю

погодився. На призначений час прийшов я з дияконом до

церкви на кладовищі… В церкві гроба не було. Вияснилось,

що тіло привезуть, але треба зачекати… Нарешті завиднілись

сани в одну конячку, а на них величезний гріб, на якому сидів

фурман; за саньми йдуть два-три ченці. В церкві відкрили

віко домовини … архієпископ Олексій лежав не в ризах, а

в старому підряснику, в єпитрахилі. З причини морозу, тіло

було ще ціле. Відправу прийшлось робити не так, як звичайно

ховають архиєреїв, хоч я і старався, в міру можливости, вичитати

все, що по чину положено. Питаю після похорону: де

могила? Виявилось – на самому краю кладовища в гущавині.

Ми довго пролазили кучугурами, загрузаючи в снігу»…

Митрополит Платон (Рождественський)

Член 2-ї Державної думи. Займав ряд високих церковних

посад в РПЦ. Серед них – архієпископ Алеутський і Північноамериканський,

Кишинівський і Хотинський, екзарх Грузії

(доки його чемно грузини не попросили, проголосивши незалежність

своєї церкви).

В 1920 році емігрує в США, керівник православними парафіями

в Америці.

В грудні 1923 року московський патріарх викликає

митрополита Платона в Москву для канонічного суду над

ним, його звільняють від керівництва Північноамериканськими

єпархіями. Та митрополит Платон не підкорився

своєму патріархові. Затятий ворог Української автокефалії,

в жовтні 1933 року проголошує Американську церкву

автономною. У відповідь фактичний місцеблюститель патріаршого

престолу Сергій і московський синод 16 серпня

157

постановляють віддати митрополита Платона під суд архієреїв

із забороною у священнослужінні.

Заборона не була знята до смерті митрополита Платона,

тільки по його смерті дозволено було відслужити панахиду.

Митрополит Олександр (Микола Іванович Іноземцев)

(1882/1887 – лютий 1948, Мюнхен)

Ієрарх Польської православної церкви.

Народився 1882 (за іншими даними – 1887) року в Тобольській

губернії. Закінчив Тобольську духовну семінарію і

Санкт-Петербурзьку духовну академію зі ступенем кандидата

богословія (1909–1913). Прийняв чернечий постриг в 1912

році. Ієродиякон (1912). Ієромонах (1912). Після закінчення

залишився при академії на посаді помічника інспектора.

Коли єпископ Юрій (Ярошевський) з посади ректора в