І се вже почали помалу вимиратиСліпі проводирі сліпого гайдамацтва:Перестають войну хижацьку прославляти,Хвалитись дикостю і зрадою, козацтва.І гасить, мов пожар, культура дух завзятий,Насліддє темного і злого азіатства;Пророчиці любви нову нам жизнь віщують,До інших подвигів і слави нас готують.
VII
Настане час колись ясний, благословенний,Що наші зіроньки все небо осіяютьІ жизні ідеал, свободи дар спасенний,Умом поезії і серцем привітають.І зникне, мов туман, навіки морок темний,Що блазні славою та честю величають,І, приобщаючись релігії науки,До всіх народів ми простягнем братні руки.
