Одарка. Давай же пояс сюди, мерщій...

ДУЭТ

Одарка (ласково).Ке лиш пояс сюди, моє серденько!

Прокип (нежась).Озьми пояс, підв’яжи, та легё-' сенько.

Одарка (с большою ласкою).Давай, давай, голубчику, давай пояс сюди.

Прокип. А що ж? скажу: голубочко! нема пояса в мене.

Одарка. Адже ти в шинок ходив викупати його?

Прокип, Коли ж грошей не було, знов заставив його.

О д а р к а. Бодай тебе заставляла лихая година!

Прок и п. Л чим би я похмелішсь? Тут лиха година!

С) д а р к а (засучивая рукава).

Та хоч гріх, хоч і два, поб’ю я п’янюгу.

Ох, був колись чоловік, тепер спився

з кругу!

Одарка. Поб’ю тобі морду всю,

Хоч я тобі й жінка,

Бодай лучче ісказнвсь!

Ох, бідна я жінка!

Прокип, Та чим би я похмеливсь, І (Вместе.)

Якби не горілка?

Та чим же я винуват,

Дорога горілка.

Одарка (в большом сердце).Так оце у тебе і грошей нема? О гаспидський чоловік! Щастя твоє, що ие такий час, я б тебе так притасовала, що б тебе і чорт не пізнав!: Та ще, може, не скоро старости прийдуть, а то опісля серце відійде. (Бросаясь к нему с кулаками.)Я тобі, стара собако!.. Я тобі сіді патли пообриваю!..

Стук в дверь.

Ох мені лихо... Сідай, сідай швидше... Цур тобі! нехай опісля... (Садится с мужем и отдыхает.)

ЯВЛЕНИЕ ВТОРОЕ Те же и Алексий входит с покойным духом.

Одарка. Е! се Олексій.

Алексий. Дай боже вечір добрий! Помагайбі вам на усе добре!

Прокип (очень важно).Спасибі.

Одарка. Просимо до господи. Сідай, Олексію, щоб, як кажуть, старости сідали. Ти таки прийшов до нас?

Алексий. Прийшов, тітко, коли не виженете. Знаєте, що я вам скажу: ходив собі по вулиці та ось що змороко-вав. Не віддаєте Уляни? так і бить, бог з вами! Дядько каже: не тільки світу, що у вікні, не во гнів вам сеє слово. Є дівчат по усьому світу; заплющившись, десяток нагарбаю. Невдаха женитись на Уляні — найду собі другу, А мені подозвольте подивитись, як люди сватаються; повчусь і собі.

Одарка. Добре се ти, Олексію, вигадав, що покинув за Уляною вбиватись, а теперечки і вона, побачивши твоє

роздум’я, і сама схаменеться і полюбить Стецька. Посидь же з нами; казали дівчата — прийдуть на сватання, і музику достанемо, от і ти з ними потанцюєш і Уляну роз-вадиш.

Алексий. А де вона? Я б з нею поговорив і навів би її на розум.

Одарка. Оттам у кімнаті убирається. Уляно! Уляно! А ходи вже сюди.

Стучат три раза крепко в дверь.

Ох, мені лихо! Оце вже старости! (Суетится.)Ти, Олексію, сядь тут окроме біля дверей; а ми, старий, з тобою, як голуб з голубкою. Еге! (Садится с Прокопом на передних лавках подле стола.)Уляно, Уляно! Іди піч колупай; старости вже прийшли.

Опять тот же стук.

Та іди-бо; що ти не йдеш? (Бежит за нею и выводит Уляну, заливающуюся слезами, и ставит ее у печи.)Отту г стій, та соромся, та почервоній-бо; бач, яка блідна, та ні на кого не дивись, усе колупай.

Уляна (с горькими слезами).Ох боже мій! — і Олексій тут!

Алексий (подойдя к ней, говорит тихо).Мовчи та диш. Давай певно рушники, а з хусткою підожди, поки дядько-салдат навчить. (Идет к своєму месту и садится.)

Опять так же стучат за дверью.

Одарка (усевшись с мужем).Ну, тепер зовсім. Починай, старий!

Прокип (громко и важно).Коли добрі люди та з добрим словом, то просимо до господи; а коли так собі, то вибачайте.

ЯВЛЕНИЕ ТРЕТЬЕ

Скорик и Ты миш входят с палками; у первого под мышкой ржаной хлеб. Стецько в новой свите и очень больших сапогах, франтит и все охорашивается, не снимая новой высокой шапки.

Скорик (тихо Тымишу).Ти ж, таваришу, как у па-', ходах не бувал, света не видал и нєчаво не знаєш, так у речах не суйся за умілими, а ожидай команди да только подтакуй. Вот і увесь пароль. (Стецьку тихо.)Та сніми ж шапку, новобранец! У первой раз во фрунте. (Оправившись, подходят.)

Прокип (очень важно).А що ви за люди, і відкіля бог приніс?

Скорик (так же ваоюно).Прежде усево позвольте во фру пт стать і без темпов вам честь отдать, а просто покла-ііитца і добрим словом прислужитца. Прежде паслушайте нас, а после уж будет ат вас приказ. Кагда будет теє, так ми і опее; когда ж наше слово не в прийом, так ми адре-тируемося і проч пайдьом. А што ми не дезертьори, і не марадьори, і без худої науки, так вот вам хлеб святой у руки. (Подает хлеб.).Пожалуйте.