Вилетвши з дрки, наче чортик з табакерки, розвдник несподвано заплутався у чись пишнй грив. Переввши сенсори на несподвану перешкоду, дрон одразу ж вдзначив довг вуха. Ельф - сумнвв бути не могло. От тльки спайбота це абсолютно не цкавило. Метнувшись геть вд випадкового свдка, синтетик вирвався з пастки. Ельф його почуття такту не оцнив, одразу ж почавши кликати вартових. Зайва увага дрону була зовсм непотрбна, вн став перед вибором: прориватися з бом, чи пробиратися непомтно втрачати дорогоцнний час? Швидкий аналз причин агресивно поведнки свдка видав велику ймоврнсть того, що це територя обмеженого доступу. Вища, нж у навколишньому середовищ температура також вказувала, про зольовансть комплексу. Не зважаючи на стни навколо, та напвпрозорий купол люз над усм комплексом, тут уже можна було вловити сигнал свого пдопчного. Напевно вн був десь поруч. Залишивши позаду ельфйську варту синтетик, скориставшись вказвними знаками, швидко дстався до виходу. Попри очкування бою, там його нхто не чекав. Бльше того - на дверях узагал нхто не стояв. Схоже верся з обмеженим допуском виявилася хибною, а насправд причиною тривоги була зпсована зачска, з яко дрон ненароком вирвав пасмо волосся, але ця теоря суперечила вдомй модел поведнки чоловкв, тому не бралася до уваги. Вдкусивши вд себе все зайве, дрон продовжив шлях пд прикриттям пишно рослинност.

Дал було вже простше: вибратися на вдкриту мсцевсть, зорнтуватися на сигнал, максимально наблизитися до свого пдопчного. До спортзалу розвдник його пдопчний увйшли майже одночасно, тльки один зробив це через двер, а нший залетв через вкно, приземлившись у стку з м'ячами, звдки й продовжив спостереження.

Церес здавав нормативи по двобою без збро. Закнчивши розминку, хлопець пшов у коло. Непримн вдчуття у потилиц, як з'явилися псля несподвано пробжки, швидко вдступали, Тайто був абсолютно впевнений у свох силах. Цього разу вн здасть цей норматив, кого б проти нього не виставили. Мусить здати. Перший бй виявився надто легким. Достатньо було просто зробити крок влво, опонент сам вийшов за лню. Так-само було з другим. Третй уже був розумншим не нападаючи одразу, однак тут уже нцативу проявив сам Тайто, залишивши перемогу за собою. Один, рдше два рухи, черговий кандидат покида коло. Його суперники вилтали з рингу тльки так. Навть Клф - його однокласник, який завжди хизувався свою фзичною пдготовкою, не затримався надовго. Це був диний момент, коли на обличч хлопчика промайнула легка посмшка. Але наступно мит вона поступилася мсцем спокйнй зосередженост.

Сьогодн результати приймала наставниця Мзайя. Повикидавши усх суперникв, Церес сам збрався покинути майданчик, але Мзай цього було мало, вона випустила до нього спочатку двох, потм трьох хлопцв одночасно, потм перейшла на двчат... Результат залишався незмнним: бух-бух, черговий ворог нейтралзований. Навть старшокласниц не могли нчого вдяти, хоча й умудрялися нод протриматися до трьох-чотирьох прийомв. Т ж, хто намагався битися всерйоз - отримували сильн удари, псля яких чомусь майже не залишалося синцв. Одну вн узагал буквально викинув за меж майданчика. Виникало враження, що вони для нього не важч за пушинки, а сам вн кам'яний. Але такого не могло бути!

Мзайя довго хмурилася й з пдозрою подивлялася на хлопця. Вона не могла поврити, що учорашнй середнячок за короткий час зумв так швидко пднятися у мистецтв двобою. Щоразу вона дивилася, не могла вловити жодного завершеного прийому. Кожен його рух виглядав невпевненим, недоведеним до кнця, схожим на судорогу. кожного разу цього було достатньо, аби суперниця опинилася на земл. Не втримавшись, Мзайя й сама зайшла в коло. Будучи бльшою сильншою вд учнв, вона була ще й неперевершеним плотом, а значить завжди була у прекраснй форм. Зазвичай одного цього вже було достатньо, аби похитнути вру учнв в себе. Тайто ж абсолютно не змнився в обличч, а в очах лише на мить промайнула... роня? Скепсис? Невже вн не сприйма всерйоз? Невже вн теж збираться гнорувати?!

Н, стоп! Бльше няких зривв! й минулого разу вистачило. Вдруге такий промах вона не допустить. Тому нехай все буде чесно. Ну, майже...

Клька пробних ударв Церес пропустив у якомусь млметр вд себе, вд бльш потужних ухилявся, повол вдступаючи назад. Вдчувши свою перевагу, Мзайя стрмко кинулася в атаку, вдтсняючи хлопця до бар'ру, але через хвилину махання руками-ногами зрозумла, що увесь цей час вн водив по колу. вн ан трохи не задихався. Н, наставниця сама ще була повна сил, та продовжувати цей безглуздий бй не було сенсу. Будь-яка атака закнчувалася промахом. Тод Мзайя виршила пти на ризик, посилюючи удари. Побачивши, що його суперниця щоразу все бльше вдкриваться для контратаки, Тайто деякий час гнорував ус спроби, а потм рзко розрвав дистанцю.

– Здашся?
– здивувалася Мзайя.

– Десять хвилин минуло.
– заявив хлопець, опускаючи руки.
– Я пройшов вдбр?

– Десять хвилин?
– наставниця обернулася до нших учнв, прекрасно розумючи, що без дозволу до псочного годинника на стн спортзалу нхто навть не пдйде.
– Час не заскався, значить не пройшов. Двчата, повернете годинник, як я скажу! Давай ще раз. По всх правилах.

– Я руку вивихнув.

– Та невж...

Хрусь!

Не встигла вона договорити, як Церес рзко загнув соб лву кисть догори. Вн навмисне вигадав момент так, щоб хруст добре почули ус присутн в зал, а потм помахав м травмованою рукою, щоб ще й побачили.

Запнувшись на пвслов, наставниця витрщилася на хлопця. ТАКОГО вона точно не очкувала. Ну що й тепер робити? Логка тут проста: у хлопця з'явилися секрети. Вивих - легальний спосб х не показувати. Викручуючи соб руку, Церес навть не скривився, а значить до лазарету вн, скорш за все, навть не дйде. вивих соб вправить ще по дороз, а там тльки синц й залишаться. Завтра результати прийматиме нший наставник, там його уже пдловити не вдасться. Але ж як хочеться...Вона спробувала надавити на нього поглядом, як зазвичай робила це з норовливими учнями. Але цього разу звичний прийом не спрацював. Точнше спрацював, тльки навпаки, зараз Мзайя вперше за багато рокв знову вдчула себе двчником, який придумав соб погану вдмазку. Не кажучи бльше нчого, похмурий хлопець у повнй тиш покинув примщення, а наставниця лише тепер згадала, в кого ранше бачила такий погляд.

Переконавшись, що тут бльше нчого цкавого не станеться, павучок вдслав усе почуте й побачене, псля чого знову вдправився в погоню. Спритно маневруючи мж ногами натовпу, активно змнюючи сво забарвлення, вн непомтно спостергав за свом об'ктом зранку до ноч, з ноч до свтанку... вдрвати його вд виконання поставленого завдання мг лише один наказ: Assuming direct control!

***

Ой!

Хм... Ги-ги-ги, класно бахнуло! Так запишемо: можна використовувати в якост свтло-шумових гранат.