Мо буци! Точнше не мо, а мого нося. Не зважаючи на те, що вони були зроблен з штучно шкри, для змагань вони пдходили значно краще за видане учасникам Турнру взуття. безкнечно краще за лакован туфл з пдборами та мереживом, ох ти ж гидота яка, в яких я цлий день бгав. Тод я й подумав: а чому б не зробити й соб щось таке? Я маю на уваз не взуття, хоча воно мен теж знадобиться, а сам матерал. Штучна шкра тому й називаться штучною, бо на дотик вигляд нагаду справжню. Нколи б не подумав, що буду натягувати на себе дерматин, але радикальн часи вимагають радикальних ршень!

Перший мй вирб дуже нагадував звичайний комбнезон, тльки з пришитими шкарпетками рукавицями. Могло навть скластися враження, нби з когось дйсно зняли шкру. Це враження було оманливе, секрет розкривався одразу ж, щойно ти торкався його поверхн. Якщо на вигляд вдрзнити його вд справжньо шкри було вельми складно, то на дотик пдмна була очевидна - надто жорстка, нееластична й тонка. Друга верся навпаки, мала надмрну товщину й псувала мен фгуру, на яку заглядалися не лише жител матку, а й половина мого класу.

Бльш-менш справжньою виглядала лише дев'ята спроба. Вона мала ус фзичн параметри реально шкри, навть була просочена каплярами з червоним барвником - на випадок, якщо отримаю млкий порз або ншу травму. Поки я не перевищував фзичн параметри звичайно людини, все було прекрасно. Та щойно я переходив у режим сили або швидкост - шкра йшла хвилями. Наче обдувають феном. Вона розтягувалася, деформувалася, сповзала... Секунду-другу таке потерпти можна, якщо потм у мене буде достатньо часу, аби все поправити. Але якщо працювати в повну силу, шкру буквально зрива. На пробу я пробгся навколо матку - лед Майя ледве знову не знепритомнла. Одна справа, коли до тебе приходить хлопчик з побитими колнами. зовсм нша, коли вн увесь залитий кров'ю схожий на зомб. Краще б я уже голяка ходив, анж носити на соб такий дефектний вирб.

Виршення проблеми пдказала видана для змагань унформа. На перший погляд нчого особливого: широк шорти та... Не знаю, як це правильно називаться - юката, здаться. Так мг би виглядати юнлнг з Зоряних Вйн. Суть в тому, що цей одяг був достатньо широким, не сковував рухи. добре захищав тло вд втру та холодного, вологого лсового повтря. Це було дуже важливо, оскльки маршрут пролягав не лише через лс, але й через спецально вдгороджен длянки Академ, де мтувався рельф рзних кран. Перепад температур без такого одягу мг суттво сплинути на кнцевий результат. Знатн особи могли соб дозволити одяг з високояксно тканини, ншим же дставалися бльш дешев аналоги. Я до свого одягу взагал торкатися не спшив, виявивши на ньому вже знайом мен чарвн печатки - подумав, що це презент вд ново колеги нашо органзаторш. Натомсть я зробив накше: замнником були обтягнут лише руки й ноги, а тулуб прикривався копю виданого одягу, яка скрплювала ц елементи докупи, приймала на себе бльшу частину навантажень. Якщо пдсилення не перевищить потрйне - дстануся фншу цлим здоровим. Та й знмати таке маскування по частинах простше.

Однак був один фактор, який псував мен ус плани - Вах Ханл. Обов'язки по охорон з мене нхто не знмав, тому мен доведеться крутитися поруч з нею в зон видимост, аби швидко прийти на допомогу. Сама двчинка, познайомившись того вечора з моми помчниками, була абсолютно впевнена у свой безпец. Я ж з свого боку вдрядив на охорону майже пвсотн щойно вирощених юнтв та свй диний квад труперв - максимум того, що мг соб дозволити, без втрати контролю над територю Академ. Але Лашур цього не поясниш, вона хоче бачити мене поруч з свою пдданою. Домовилися на тому, що я бжу попереду винахдниц й розчищаю й дорогу, а в раз небезпеки кидаю усе, й бжу до не. Був у такй домовленост плюс: я бжу нормальним маршрутом, а не варантом для 'слабко стат'.

Вдмашка, ус учн рвонули з мсця. Хтось одразу ж вирвався вперед, дехто отримав пднжку ще на старт й тепер шкутильгав у самому хвост. Ханл, як ми домовлялися, не рвалася вперед. Для не важливше дйти до фншу живою здоровою. Я ж пдтримував звичайний для людини темп, навть не пдключаючи синтетику.

Три кроки - вдих, три кроки - видих. Не розмовляти на ходу. Не збивати темп дихання. Можна хба що зменшити крок, але пдтримувати темп потрбно не зважаючи н на що. Ось головн правила будь-якого марафонця.

Не вс учн ц правила знали, швидко вибиваючись з сил зупиняючись на узбчч доржки. На них уваги не звертали, це аутсайдери. А от з витривалими була вже нша розмова. Я чув, як четврка двчат планували збити з дистанц одну з фавориток. Подумавши, що проти мене можуть утнути щось таке, я вдправив клькох дронв уперед по курсу. Якщо на мене там чекатиме засдка, я зможу обйти, ширина маршруту це дозволя. Звсно за умови, що у них нема уже знайомих мен ндикаторв. Виявилося, що на виданому нам одяз теж висли сигнальн печатки, по яких легко знайти кожного бгуна, якщо вн виршить зрзати дорогу. Я гршив на ту пдозрлу церковницю, але вже на старт мен пояснили, що це обов'язкова умова для всх. Перевдягатися я не мг, аргументуючи це тим, що видане вбрання не пдйшло по розмру, тому довелося брати ц лахи з собою. Тепер зрозумло, чому Церес вчора так просив мене, щоб я проявив його НК - не хотв бгати голяка, коли скине з себе мчений одяг.

Ще одним способом виявити махлювальникв була сигналзаця уздовж траси. Якщо виходиш за межу - дисквалфкаця. Скорш за все саме це з свою конкуренткою збиралися зробити т двчата. Ну грець з ними - Турнр, це не спорт, чесно тут змагатися нхто не буде. Цкаво, як це ма поднуватися з лицарським кодексом, яким так гршила Кайя? Хм, чи може саме на це був розрахунок: подивитися, як кандидат зум викрутитися, не порушуючи кодекс? Треба буде простежити за ними.

А ми тим часом пдйшли до першого випробування. Прохд перекривала стна з кабнок. Тут нчого особливого: забгти в кабнку, виршити головоломку, дстати ключ вдкрити соб прохд дал. Глядач могли спостергати за процесом через складну оптичну систему, змонтовану на стовпах по обидва боки проходу. Один з дронв залз подивитися, як воно там влаштовано, але окрм фотопдсилювача та дзеркал нчого бльше не побачив. Невже все це просто величезний перископ?! Ги-ги, я потрапив у стимпанк!