Лтя Поучан няк не могла зосередитися, коли у не над головою постйно бгають учн. Ось зараз, вдрвавшись вд свох записв, вона оглянула чергу гравцв, яка тягнулася через все примщення до дверей, дал по коридору. Сама ж винуватиця переполоху сидла на ншому кнц довгого стола, приймала ставку чергового 'знавця-усх-хто-вигра'. Поставивши потрбн пдписи й отримавши розписку, клнт виходив в коридор, а його мсце займав наступний. Так продовжувалося вже другий день. За нших обставин Лтя б нколи не дозволила цй непосид займатися свом неподобством в примщенн учнвсько ради, але та оплатила оренду на термн до початку змагань, голова ради мусла терпти присутнсть.

– Пан Лтя, не бажате зробити свою ставку?

– Пан Лашура, я цную Ваш вклад в матеральну пдтримку учнвсько ради, однак смю нагадати, що я виступаю суддею, не маю права робити ставки.

– Та ну? Значить нш члени нашо ради також не мали права цього робити?
– вдала здивування двчинка.

– Так, а з цього мсця, будь-ласка докладнше.
– Лтя одразу ж насторожилася, почувши про порушення статуту ради.

– Пробачте, але я не можу.
– розчаровано зтхнула Лашура, хитро поглядаючи на двчину.
– Секрети клнтв розголошенню не пдлягають. Особливо, якщо це клнти королвства Шатерей...

– Зрозумло.
– перебила двчина нахабн натяки королеви.
– Дякую за нформацю.

– Хм!

Довгий язик пдвв свою власницю, тепер вона кусала соб губи за те, що умудрилася проговоритися. Будучи королевою, Лашура нколи не дозволяла соб видати нформацю стороннй особ. Хба що вартсть тако нформац перекри можливий збиток вд розголошення. в останньому випадку Лашура дуже добре знала цну як свого мовчання, так власного слова. Але тут вона сама себе перехитрила. пдвело те, що вона вважала так дрбниц загальновдомим фактом, а могла б на цьому зграти... Тепер й залишалося лише уважнше стежити за свом язиком.

Незабаром черга пдйшла до кнця Лашура, у супровод Хкар покинула кабнет. В руках у не була цла папка з розписками, кожна з яких могла дати молодй королев нов можливост та знайомства, або навпаки - стати причиною великих проблем для азартних гравцв. Тому так реч вона не довряла нкому, окрм себе. Повернувшись у маток, Лашура одразу ж заховала папку в стл у свому кабнет, поспшила на другий поверх до кмнати Кейнс.

Кейнс... В хню першу зустрч вона подумала, що вн просто дуже вправний лицар - це для не було звично й зрозумло. Але що бльше часу минало, то бльше розкривалося його секретв. Лицар першого класу, професйний солдат, талановитий механк, вождь цло арм механчних комах, а тепер ще й цлитель... Хто ж вн насправд такий? Прокручуючи в голов усе, що вона дзналася за час хнього знайомства, Лашура починала розумти, чому вн так жорстко поставив себе пд час хньо першо офцйно розмови. Лашура на все життя запам'ятала, як Кейнс вперше показав й ту потвору. Тепер же виявилося, що х у нього тисяч! З моменту його появи в цьому свт минула лише декада, а в його руках уже достатньо сил, аби захопити Академю. Страшно навть подумати, яку армю вн встигне створити до кнця сезону. За нших обставин Лашура сама б найняла убивць, як це зробив невдомий. Але була одна причина, через яку королева була згодна пробачити нестерпному пдлтку майже все - це було життя Кай.

Двчин було потрбне лкування, але псля того нциденту з майстернею ври Академ уже не було, залишати Кайю в хньому лазарет нхто не збирався. хоча хлопець сам ззнався, що не волод ремеслом медика, та академчним цлителям ври було ще менше. Як можуть бути гарант, що Кайю там не доб'ють, коли за одну декаду в Академ сталося вже два напади? Кейнс-Кей, Лашура няк не могла звикнути до цього прзвиська, не мг розрватися мж Ханл та Кайю, а значить одну з них вн у будь-якому випадку залишить без охорони. Зважаючи на нформовансть убивць, Лашура припускала, що саме це було хньою метою - ослабити хню оборону. Але Кей запропонував нший варант. Вн погодився пожертвувати "капсулою", як вн називав цю бочку, аби власними силами вилкувати Кайю.

Оскльки острв уже показав себе ненадйною схованкою, капсулу було виршено перенести в кмнату Кея в матку. На прохання королеви хлопець вивв на поверхню капсули ряд ндикаторв, по яких можна було спостергати процес лкування пацнтки, навть зробив передню стнку цистерни прозорою, але все одно Лашуру не покидало вдчуття, нби перед нею стоть домовина. Бр-р-р!!! хоч й було непримно спостергати, як маленьк механчн павучки повзають по живому тл, раз у раз вганяючи пд шкру черговий щуп, але це було краще, нж дивитися у темний силует по той бк скла. Просидвши бля капсули мало не до самснького ранку, королева запам'ятала ус покази приладв, тепер з полегшенням помтила, як деяк з ндикаторв поступово ростуть, повертаючись в зелену зону.

Кейнс... Учора в Ангар вони довго думали, що м робити дал. Хлопець за сво майбутн абсолютно не хвилювався, а лише час вд часу пдправляв роздуми двчинки, яка намагалася прорахувати варанти хнх дй. Псля того, як Академя приховала детал нциденту з майстернею, Лашура виршила теж не афшувати факт нападу. По-перше, це може пдрвати мдж, по-друге - ще однин скандал може зрвати презентацю, а по-трет - з цих двох тл уже нчого дзнатися не вийде, адже так вбивц нколи не залишають псля себе слдв, виглядають абсолютно однаково. вн ще умудрився сплутати х з Хкар та Мзук! Невже вн дос не зрозумв, що ус служниц мусять виглядати однаково?! Це стандарт! убивц цим користуються - звдси й схожсть.

Залишалося лише придумати куди подти тла, щоб нхто стороннй про це не дзнався, але виявилося, що Кейнс вже прибрав х у якийсь "холодильник". Ну от, ще одне незрозумле слово... Одразу видно, що вн не тутешнй.

Кейнс... Складалося враження, нби це не його власне м'я. Часом його кличеш, а вн не вдгукуться, узагал няк не реагу. А от на прзвисько вн вдгукуться значно охочше. Скльки ж у нього ще секретв? ц його слова...

***

– Мен завжди казали, що псля смерт мене чека лише пекло. Якщо тебе з дитинства навчали боятися пекла - з роками не розучишся. Тисяч людей, уражених страхом на все життя, будуть нещадно вчити страху свох дтей дтей свох дтей. Людина боться завжди, вона живе у страху, з страхом помира. Т, хто використову страх нших, стають володарями свту, хоча й сам бояться не менше. Я ж... Я уже нчого не боюсь.