Вход/Регистрация
Brute force
вернуться

Ковриженко Вячеслав Викторович

Шрифт:

– Нчого не бояться лише дурн та небжчики.

– А я схожий на дурня?

***

Вд роздумв вдволк писк з боку капсули, т ж мит одразу клька ндикаторв змнили свй колр з жовтого на зелений, а з вершини капсули прогримв незнайомий, скрипучий голос.

– Що? Агов! тут хто?!

– Кайя?
– Лашура одразу здогадалася, кому належить голос.

– Ваша Величнсть! На нас напали! Кейнс збираться...

– Тихо-тихо, заспокойся. Все вже закнчилося.

– Ваша Величнсть, що з мною сталося?
– синтетичний голос хоч не передавав нтонац, але Лашура буквально вдчувала розпач двчини.

– Тебе отрули якоюсь гидотою. Я подумала, що тебе небезпечно вддавати у лазарет, тому тебе перенесли в маток.

Пдйшовши ближче, королева стала навшпиньки бля капсули зазирнула всередину. Кайя як ранше нерухомо висла в товщ густо прозоро маси. Нижню частину обличчя закривала дихальна маска, тому незрозумло було, чи сама двчина говорила, чи щось говорило замсть не.

– Ваша Величнсть, де Ви?

– Я тут, я поруч.

– Чому я нчого не бачу?! Чому я не вдчуваю свого тла?!! Що з мом голосом?!!!

– Тихо!
– гаркнула Лашура, прикриваючи вуха вд гучних крикв над головою.
– Заспокойся! Припиняй панкувати й розкажи нормально, що там сталося. Як ти узагал там опинилася?

з розповд Кай королева мало що зрозумла. Пдозрюючи пдлтка у лихих замислах, вона намагалася вистежити, куди вн зникав кожно ноч, залишаючи свох механчних потвор охороняти Ханл. Це пояснювало, чому кожного дня Кайя виглядала такою втомленою роздратованою - цлими ночами бгати за привидом! Але що сталося ц ноч, вона сказати не могла. Просто в якийсь момент й нестерпно захотлося навдатися на Су-Ван, нби на вухо хтось шепнув. Тепер зрозумло, як убивц змогли пройти на острв - вона, сама того не пдозрюючи, провела х крзь ус системи безпеки. По дороз до не причепився той-самий павук, за яким вона, як виявилося, ганялася увесь цей час. Ну а дал все сходилося з показаним Кейнс "фльмом", от же ж слова попридумував!

– А коли я зайшла в ангар - вн напав на мене! Ну, тобто не вн, а його павук!

– Нападали не на тебе, а на Кейнс. Дво убивць пробралися на острв, а ти просто потрапила пд роздачу.

– Та що з цим хлопцем таке?! Ви - королева! Вн - голодранець! Чого ви вс на ньому так зациклилися?! Вн звичайний нахаба, який нчого з себе не представля! Його треба було одразу на шибеницю вдправити! Чому ми мамо терпти ус його витвки?!

– Дос мислиш, як звичайна вулична двчинка.
– королева сумно похитала головою на прямолнйнсть подруги.
– Ти ж бачила, як вн з самого початку показу свй норов. Не задумувалася - чому? Я думала, що це вн нас просто так заляку, намагаться здаватися страшншим, нж вн . А насправд вн увесь цей час провокував нас.

– Навщо?!

– Вишукував ворогв. Дав м привд проявити агресю, а коли вони це зробили... Вн зустрв х з власним вйськом.

– Вйськом? Ти говориш про нього так, нби вн якийсь король.
– Кайя навть перейшла на ти, але королева цього навть не помтила.

– Еге ж, королева мурах.
– Лашура на мить задумалася.
– Хоча може й справд король, ц тварюки без нього добре плодяться. Я пдозрювала, що у нього туз в рукав, але ТАКОГО навть уявити соб не могла.

– Тим паче його потрбно зупинити!

– чим ти його будеш зупиняти? Нхто з монархв не може провести на Святу землю бльше десяти людей. Навть якщо ус вони будуть вонами - скльки таких набереться?

– А як же варта Академ?

– А що вони можуть? хня робота - пдтримання порядку, а не вйна. А у Кейнс зараз достатньо сил, аби взяти пд контроль кожного присутнього в Академ, няка варта його не зупинить. Ти тод була непритомною, а я бачила, як ц потвори прогризають стни мого острову, аби дстатися до ворога. Бр-р-р! З такою силою доведеться рахуватися. я вже здогадуюсь, хто першим нарветься на його гнв. Скорш за все з мною вн спвпрацю лише тому, що я такого приводу йому не давала. ти не давай.

– Це неподобство! Ну нехай я, але ж Ви, Ваша Величнсть, не повинн схиляти голову перед...

– Ось тому я й дос жива, бо знаю, перед ким слд тримати спину, а кому - вклонитися. Статус королеви ще не робить мене всемогутньою, без достатньо сили за спиною мо слова нчого не значитимуть. У нього така сила , на вдмну вд нас. Повр, я знаю, про що кажу.

– Якщо вн такий всесильний та всезнаючий, то що йому вд нас насправд треба?!

– Хотла б я знати...

– Що тепер з мною буде?! Я тепер назавжди така?!

– Навряд чи. припиняй уже панкувати, бо в мене вже вуха в'януть вд твох крикв.

– Я говорю нормально! Принаймн намагаюся!

– Ясно. Десь я тут бачила напис "гучнсть"...

***

День Турнру. Кульмнаця багатоденний старань та безсонних ночей. Момент, коли виршуться доля бльшост молодих лицарв. Заздалегдь розставлен взири забезпечать глядачам найкращий ракурс, ретельно продумана програма не дозволить нудьгувати, а рзноманття випробувань зацкавлять навть найбльш прискпливих вояк. головною родзинкою цього святкового пирога стане вона...

  • Читать дальше
  • 1
  • ...
  • 107
  • 108
  • 109
  • 110
  • 111
  • 112
  • 113
  • 114
  • 115
  • 116
  • 117

Ебукер (ebooker) – онлайн-библиотека на русском языке. Книги доступны онлайн, без утомительной регистрации. Огромный выбор и удобный дизайн, позволяющий читать без проблем. Добавляйте сайт в закладки! Все произведения загружаются пользователями: если считаете, что ваши авторские права нарушены – используйте форму обратной связи.

Полезные ссылки

  • Моя полка

Контакты

  • chitat.ebooker@gmail.com

Подпишитесь на рассылку: