Раптом хлопець прийшов до тями й пдрвався на ноги, дико озираючись довкола. В лс було тихо, однак крам вуха було чутно якийсь гамр. Пшовши на звук, вн невдовз вийшов на узлсся й побачив, як велик людиноподбн фгури руйнують поселення. Хлопець бачив, як струмнь полум'я пройшовся по груп людей на вулиц, як велетень одним ударом меча зрвняв будинок з землею. Вн дивився, слухав, усе це назавжди вдбивалося в його мозку, викликаючи страх ненависть. Даруючи йому спогади, викорнити як вн тепер не зможе нколи. зайнятий спогляданням, вн не помтив, як з його скуйовдженого й залиплого волосся йому за пазуху випала маленька шестикутна лусочка й одразу ж прилипла до шкри, повол всотуючись в не.

***

На церемоню злетлася мало не вся аристократя континенту. Корол й королеви, вожд кланв та ватажки орденв. Тут були ус, хто мав хоч якесь вдношення до велико полтики. Вс чекали лише прибуття принцеси Лашери. Псля коронац саме на плеч ляже турбота про союз королвств. Водночас з коронацю й буде передана стародавня релквя - залишки одного з перших та наймогутнших небесних лицарв. В сум ц дв под поставили на вуха ус служби безпеки усх бльш-менш серйозних державних утворень. Охорону поставили скрзь, де тльки можна було: на пдходих до острову, на будь-якому узвишш, серед натовпу, в примщеннях, бля перших осб та скрзь-скрзь-скрзь... Зараз острв бльше нагадував паску, над вуликами-кораблями яко постйно мелькали небесн лицар - могутн старовинн механзми, на бойовй мц яких трималася влада усх кран.

– Бджола-Пау, доповдайте про ситуацю.
– почувся в кабн голос оператора.

– Простр чистий, продовжую патрулювання.
– вдповла плот чорно-жовтого лицаря, закладаючи черговий враж.

– Азо, може вже досить?
– раптом зовсм не по-уставному запитала оператор.
– Ти колись долташся до того, що у тебе генератори здохнуть.

– Не здохнуть. Я свою бджлку знаю краще за механкв.

– Тод ось вам наказ, Бджола-Пау: завершуйте облт повертайтеся в ангар. До початку церемон все одно не дотягнеш.

– Зрозумла.
– буркнула плот, закривши канал додала подумки: - Вискочка!

Скинувши висоту, небесний лицар пройшов у якихось тридцяти метрах над водою, востанн обввши поглядом площу для церемонй. яким би вправним досвдченим не була плот, вона не могла помтили клькох людей, як ховалися в тн древнх рун, надйно прихован контрастом з слпуче-блими каменями. Семеро осб у масках прекрасно знали особливост цих бойових машин, тому й були впевнен у власнй безпец.

Нарешт все було готово церемоня розпочалася. Заграли фанфари, в повтря здйнялися десяток лицарв, взявши арену в кльце, а до мсця дйства пдлетв човен, ззовн схожий на венецанську гондолу, тльки значно бльшу й вишуканшу. Звдти, у супровод свох охоронцв вийшла головна винуватиця дйства: юна двчинка, ще майже дитина, яка скоро стане королевою мпер Шатерей - одного з найбльших державних утворень на континент.

– Зовсм дитина. Невже вона може бути настльки небезпечна?

– Зовншнсть оманлива. Ти подивися на рядових жителв мпер.
– Безликий у масц вказав на численн купки людей на схилах найближчого пагорба.
– Для не це звичайна рч. Тако дол ти хочеш для усх нших народв? Багата держава не та, у яко багатий король, а та - в яко нема бдних.

– Це мен знайоме.
– буркнув диний з присутнх, хто не носив маску, а кутався у безформний балахон.

Пройшовши крзь коридор мж двома великими групами аристократ, принцеса пдйшла до священика, який почав зачитувати промову в кнц поклав корону на голову двчинц та вручив посох правителя, зменшений спецально для не до розмрв жезла. Лицар вддали честь, над ареною прокотилося ехо вигукв, а в повтря злетли численн люз птахв, кораблв та нших лицарв. З цього моменту вона ставала королевою кожне слово тепер було законом для будь-якого жителя королвства. Однак звеличування королеви продовжувалося не довго, одразу ж псля кульмнац, пдбрав човен, який у супровод одразу чотирьох лицарв швидко доправив пасажирку на острв. Щойно церемоня завершилася, така ж участь очкувала нших аристократв, але поки повтрян сили мж собою виршували кого в якому порядку вивозити першими, вищезгадан особи виршили трохи посплкуватися мж собою казус було виршено за набагато бльший час, проте вже без скандалв.

– Час ти.
– промовив Безликий.
– У нас ще багато справ.

– Добре. Я з вами тлом, душею. Так ви кажете?

– Душею...
– почувся збоку дзвнкий двочий голос.
– Твоя душа так належить нам. Ти просто ще цього не вдчув.

Розвернувшись, невдом зникли в темряв древнх пдземних коридорв.

***

Вечр видався довол теплим, на вдмну вд ус попередньо декади (десять днв). Новоспечена королева саме здйснювала обхд небесного острову, який з цього дня офцйно належав й. Вона уже вважала себе дорослою, однак дитячий нтерес все же не давав й сидти спокйно. якщо до цього й доводилося бльшсть часу проводити у власних покоях пд охороною цло купи солдат, то тепер ус вони просто зобов'язан були сам за нею бгати. А бгати доводилося часто багато. Ось зараз, обговорюючи дйсно серйозн питання, вона не втрачала можливост зазирнути в кожен куточок острова. СВОГО острова, й дуже подобалося навть те, як це звучить. м'я "Лашура" вже стало справжнм прзвиськом для всх людей в королвств, як були готов вдавитися за копйку. Лашура Ерс була вдома свом скупердяйством та умнням досуха витягнути з свого опонента ус його грош. Втм, нхто в здоровому лузд в радус прямо видимост не ризикнув би таке сказати. Однак нформаця ма властивсть просочуватися, тому тепер будь-яка згадка про нестачу грошей викликала в колишньо принцеси черговий спалах хазяйновитост. Це було щастя для вс мпер, бда для придворних, як й ранше потерпали вд таких припадкв, а тепер узагал мусили дбайливо обдумувати кожну свою фразу дю.

Обйшовши усю поверхню острову, двчинка вдправилася на екскурсю у його внутршн примщення, паралельно не припиняючи обговорювати з свом найближчим оточенням цьогодншню церемоню.

– Ваша Величнсть, а Вам не здалося, що на церемоню збралося надто багато простого люду?

– Тебе щось тривожить, Кайя?
– Лашура повернулася до сво провожато, рудоволосо двчини рокв смнадцяти з мечем на пояс.

– Там на схил гори я бачила багато простолюдинв, але коли ми вдлтали, бля острову не було жодно барж. Навть морських човнв там було замало, щоб вмстити в соб таку кльксть людей.

– Натякаш, що хтось хоче зпсувати мен авторитет? Псля того, як в народ стали ходити чутки про мою надмрну хазяйновитсть...
– на цих словах ус присутн помтно напружилися, - мен навряд чи щось може серйозно зашкодити.

– Але якщо так продовжуватиметься дал, то це рано чи пзно може вилитися в бунт!

– Ти перебльшуш. Сама ж сказала, що вивезти з острова таку кльксть простолюдинв рибалки не змогли б, барж там не було, значить усю цю виставу затяв хтось з власним островом, або як мнмум кораблем. розбиратися з такими 'друзями' повинн вдповдн служби. Але ти правильно пдмтила - треба простежити за тими, хто спробу зграти на цй вистав. Так, тут ми вже були... О, ми ж ще на той брухт не подивилися! Де тут трюм?