– Чого витрщилася? Агов!
– хлопець клацнув пальцями у не перед очима, привертаючи увагу.
– Я не Саске, а ти не Сакура, щоб так зависати!

– Що?
– отямилася вд свох спостережень Рей одразу ж смикнулася, мало не зрвавшись з глки, настльки близько раптом опинився цей юнак.

– Може спочатку представишся?

– Ну...

Рей зробила так, як вчили: встановила зоровий контакт ... все! Зазирнувши в оч незнайомця, вона лише на мить розгубилася, але й цього виявилося достатньо, аби повнстю втратити контроль над ситуацю. Оч хлопця, здавалося, свтилися в темряв. Цей погляд проникав прямо в душу, не давав зосередитися, пдкоряв тебе... Як обличчя свого власника, оч теж постйно змнювалися. Сра на початку, роздлена на три однаков сегменти райдужка плавно змнила свй колр на свтло-блакитний, крутилася-крутилася-крутилася... Неначе висвердлюючи дрку в голов, через яку виткали абсолютно вс думки.

Вд споглядання одне одного х вдрвав шум унизу. Розбравшись, куди подвся хнй уткач, коору почали дряпатися на дерево. Клькох особливо нахабних хлопець спробував скинути вниз. Гризуни ж, розпушивши хвст, спокйно опускалися на землю й знову лзли вгору, нби м тут було медом намазано. Зрозумвши, що його схованку знайшли, хлопець без зайвих розмов сам зстрибнув вниз , з криком "нвзбл Джитсу!" чкурнув геть.

Вартов, що вже збиралися йти геть, знову повернулися на звук побачили, як клька десяткв тварин метнулися вслд за розмитою тнню. Звсно ж вони кинулися наздоганяти невидимого порушника, уже через клька хвилин в саду знову було тихо.

– що це було?
– поцкавилася Рей в коору, що ненароком вдбився вд згра.
– Кошмар, нби нам одн навжено мало.

– Му!
– обурився хвостатий, намагаючись вирватися з рук.

Вдпустивши тваринку, Рей злзла з дерева й попрямувала у зворотному напрямку. Ще раз привтавшись з вахтеркою на вход, двчина пройшла до сво кмнати. Як вона очкувала, не обйшлося без маленько каверзи вд Мзай - зник одяг. Не зважаючи на те, що вони з Мзайю виглядали однолтками, остання завжди вела себе як дитина, постйно вигадуючи щось нове. Але зараз це вже нема някого значення. В речах запасний комплект, реч лежать у надйному мсц, а ганятися за невгамовною наставницею в не нема някого бажання. Тим бльше, що у не вже грашка. Влаштовуючись в лжку Рей була впевнена, що того незнайомця Мзайя точно впйма не скоро, побажала йому багато сил та терпння. Бажано - на цлу нч.

***

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: WTF?!!! Ну що з мною не так? Звдки в мен це божевлля взялося? Ранше ж такого не бувало! бс з ним - з божевллям. Я за нч умудрився десь загубити майже п'ять клограм сво маси! У пошуках вдповд я знову звернувся до архвв. Переглядаючи записи свох нчних пригод, в мене виникло нестримне бажання побитися головою об стнку! Дло було так...

Гладити тварин мен не сподобалося. Кожен розряд статичного струму дяв на мене не грше за шокер, тому я почав вдганяти гризунв, що буквально оточили мене. Псля клькох хвилин активно гмнастики я надав соб вигляд Наруто, з гучними викриками почав бгати по стнах, дахах, деревах... Навть по вод! (Ддько, як я це робив?!) Тварини не здавалися. Я роззлився. Витрачати на них високотехнологчн патрони було святотацтвом, тому користувався пдручними засобами: камння, глки, вазони... Довелося навть заскочити на територю особливо великого матку за боприпасами. Здаться це була територя роду Нарадан. Тут оборонятися стало значно зручнше, хоча й доводилося маневрувати мж особливо великими кущами. Так я розважався, поки на з будинку не вийшла охоронниця принцеси. Сподваюся альбноска не встигла мене побачити.

Потм я перейшов на територю одного з паркв, де зустрвся з ще одню жовтоокою кралею. Я навть уявити соб не мг, що в Академ знайдеться ще хтось, окрм мене, хто буде гуляти вноч по деревах. До прислуги вона точно належати не могла, для учнв - надто доросла, а наставники себе так не ведуть. Скорш за все це була гостя, або чиясь особиста слуга. Хотв навть познайомитися, але вона так пдозрло на мене поглядала... Наче на пддослдного! Бррр... Коротше, звдти довелося злиняти.

Тод ж до мо прогулянки пдключилися вартов Академ: дво чоловкв та семеро жнок на чол з, як несподвано виявилося, наставницею Мзайю. Чим я так прогнвив долю? Н, з охороною проблем не виникло: ривок через паркан, я вже у центральному саду. А от з Мзайю довелося помучитися. Передчуваючи чергову порцю непримностей, я рвонув у бк повтряного порту. Коли Су-Ван залтав на стоянку, я бачив там безлч вантажних контейнерв, помж яких було легко заховатися. За два дн х ще не встигли розбрати, тому я швидко прнув у ц хащ й зачався.

Ненадовго, бо моя неадекватна частина одразу ж зацкавилася вмстом контейнерв. Нормально читати я так не навчився, тому вдкривав навмання. В деяких виявилися припаси для Академ, у нших - особист реч аристократ. Саме за переглядом останнх мене й застала Мзайя. В мене в руках саме був якийсь церемональний меч. Можливо тому вона й не стала одразу нападати, а потм уже я заговорив й зуби. Ну як заговорив - повторювати увесь той маразм я не збираюся, але судячи з реакц дами, мозок тод кипв не грше, нж у мене зараз. Через клька хвилин пдтягнулася охорона порту, мен довелося ткати. Меч закинув назад у контейнер, а от пхви вд нього з непристойними натяками умудрився вручити Мзай... Буеее! Не хочу бльше дивитися! Але ж треба!

А ще я дзнався, що волосся Мза теж непогано електризуться. Мене торкнуло ще на пвгодини. Дал була бганина складом, налт на гуртожиток, екстримальн стрибки мж дахами у стил вищезгаданого Наруто (мж ншим, Мзайя вд мене не дуже й вдставала), та купання у мсцевих водоймах. Скорш за все масу я втратив саме там. Бльше нде. От тльки де саме я це зробив? Я ж вилз аж на ншому кнц Академ. Пд водою камера ослпла, а я орнтувався за допомогою сонару, значить конкретного маршруту в мене нема. Доведеться обстежувати ус ставки, а х аж 16, не кажучи вже про сполучн канали та нш водопроводи... Коротше, роботи у мене тепер днв на чотири, якщо не бльше. диний плюс - пд водою отримати розряд буде набагато важче.

Надвор уже свтало. Шукати свою пропажу вдень нерозумно - можуть помтити. Риба у ставках ще не здохла, отже втрачен матерали неактивн, можна не поспшати. Так чи накше, а у мене попереду цлий день. Пора б уже почати реалзовувати сво плани. На чому я там зупинився? Ага, навдатися в лабораторю Вах Ханл. От тльки мене туди й близько нхто не пдпустить. Доведеться ловити денде. Для збору нформац я повернув соб первозданий вигляд лакея. Також знову перейшов на коротк фрази по два-три слова, аби не показувати свй акцент, який я уже встиг двч засвтити. поки я не отримаю достатню статистику для перекладача, нормально говорити мен не свтить.