– Та год вже! Мен няково.
– зовсм засоромилася винахдниця, вдвернувшись вд мене.

– Це не тльки комплмент. Просто констатую факт. Ви цього заслуговуте. Сприймайте як належне.

– Ну, якщо ти вже так усе знаш...
– Ханл на мить задумалася, щось для себе виршуючи.
– У мене один проект, сама я його доводити буду довго. Щоправда вн стосуться не лицарв. Допоможеш мен?

– Сприйму за честь.

– Коли ти вльний?

– Цлодобово.

– Та ну? А як же тво обов'язки? Королева Лашура не буде проти?

– Не буде. Усю роботу виконав. Тепер вльний.

– Хм, а ти точно слуга?

– Не впевнений. Королева теж бурчить. Погрожу зробити блазнем.
– тут Ханл дзвнко засмялася, звернувши на нас увагу оточуючих.

– Казав, що неграмотний, а вже так врш складаш!
– цкаво, що насправд ляпнув мй перекладач?
– Ну добре. Завтра перед заняттями чекаю тебе бля майстерень. Тльки знайди соб робочий одяг.

– Чекатиму з нетерпнням.

– ди уже, кавалер. Хоча н, стривай!
– вона довго копирсалася у свой сумц, нарешт дстала звдти товстий глиняний цилндр з металевими пластинками, що стирчали на торц.
– Якщо вже маш час, то подивися до ц штучки. Це запальничка для...
– яксь незрозумл термни.
– Тльки вона постйно виходить з ладу через...
– знову нчого не розумю.
– Якщо налити всередину масла натиснути ось сюди, то вона повинна зробити скру, яка...

Бззз...

Активаця нтелектуально матриц через:

3...

2...

1...

***

Кошмар! Ганьба-ганьба-ганьба! Ц мовчазн вигуки переслдували Мзайю повсюди, куди б вона не пшла. А все починалося так весело!

Наставниця Мзайя була улюбленицею усх без винятку двчат. Висока й струнка, сильна й водночас ласкава, вона уособлювала в соб деал чоловка-лицаря, яким його хотли бачити учениц. Такий соб бабй у жночй подоб. Та й сам манери наставниц нердко змушували пдопчних няковти й червонти. В результат половина учнв поважала як майстра сво справи, а нша - будь-що прагнула привернути увагу. На жаль у свт не бува нчого деального, саме гострий язичок був причиною майже усх непорозумнь в Академ. З самого початку сво кар'ри в академ ця всюдисуща бестя не давала спокйно жити жоднй людин на Святй земл. Жодна спроба вгамувати не принесла результату, а дирекця просто заплющувала на витвки оч. З одного боку такий подразник не давав учням розслабитися вносив рзноманття в навчальний процес, а з ншого - працювати з нею було надзвичайно складно. Одню свою появою, вона постйно ламала будь-як плани й нтриги, приносячи з собою веселий хаос. Зупинити можна було лише вказавши на нову цль. Бльшсть старожилв уже змирилися з присутнстю, новачки ж намагалися узагал не знаходитися поблизу. Тому коли вона обрала свою жертвою такого-соб Масаке Кейнс - залишалося тльки поспвчувати бдному парубку.

Вперше побачивши його на остров королеви Лашури, Мзайя одразу ж занесла його у свй чорний список майбутнх жертв. Не тому, що вн й не сподобався, навпаки - вн був довол симпатичним ввчливим. Збоку могло здатися, що це звичайний хлопчик. Та його поведнка разюче вдрзнялася вд однолткв: вн розумв значно бльше, нж хотв показати. А ще нтуця пдказувала Мзай, що у цього хлопця якась тамниця. Пробираючись до нього в клтку, наставниця хотла вибити його з кол, одразу ж застосувавши важку артилерю. Не вийшло - вн повнстю прогнорував ус зусилля, хоча вона ясно бачила, що вн усе бачить чу. Покидаючи острв, Мзайя дуже шкодувала, що не встигла розкрити секрет хлопчика. Але коли вона побачила його поруч з Лашурою - уся Академя завмерла в напруз.

Ще нчого особливого не вдбулося, але це було не надовго. Мзайя тльки-но починала готувати рунт для свох майбутнх забав, перш ознаки майбутнього розгардяшу вже проявлялися у рзномантних слухах та надмрнй активност учениць. А якщо додати до цього ще й багату дитячу фантазю... Краще б на академю звалилося стихйне лихо - менше було б проблем, але бог Сейку не пожалв бдний навчальний заклад. першим дзвночком майбутньо бур стала звстка про симпатичного юнака в саду.

Великий ботанчний сад був улюбленим мсцем вдпочинку для учениць будь-якого вку. Величезна теплиця, засаджена найрзномантншими рослинами, наповнюючи повтря неземними ароматами, дарувала усм присутнм тут затишок та спокй. Навть ельфи не гидували зазирнути сюди або купити у садвникв потрбн трави, а коли минулого року вони запропонували сво послуги у догляд за рослинами - взагал стала найбльш вдвдуваним мсцем у Академ. У всх було одне-дине бажання: побачити живого ельфа. Здавалося б цього року ажотаж мав би спасти, але натомсть тут з'явилася нова дюча особа - тамничий юнак у незвичному одяз. Його навть спершу сприйняли за одного з ельфв. Все почалося тод, коли хтось ляпнув, що це новий слуга королеви Лашури. Одн були у захват вд такого симпатяги, а нш не врили, що слуга цей хлопець - одна особа. Академя хоч велика, але слухи тут розповсюджувалися майже миттво, тому вже на наступний день первачки замучили наставникв, випитуючи з них ус можлив вдомост про тамничого слугу.

Та найбльше проблем викликало не це, а ус т слухи, як розпускала одна дуже непосидюча наставниця. верся, що це майбутнй наречений королеви - була одню з найбльш реалстичних. Величезна кльксть суперечливих вдомостей завжди нервувала молодих аристократв, руйнуючи хн плани, а найнадйншим способом дстати правдиву нформацю, було звернення до першоджерела. Тому не було нчого дивного, що хн доврен особи постйно бгали по Академ, збираючи нформацю. Коли ж вони дзнаються м'я хазяна, такого чудесного слуги - йому взагал вдбою не буде вд бажаючих познайомитися! Мзайя не могла дочекатися завтрашнього дня, уявляючи соб цл черги таких 'паломникв'. Але парубок умудрився несподвано порушити ус сподвання, буквально випарувавшись. Тому й самй довелося виловлювати свох пдопчних, розпитувати вже х про результати пошукв. Несподвано Мзайя сама стала жертвою свох нтриг, вдбиваючись вд охочих дзнатися останн новини.

Тому не дивно, що до кнця наставниця була трошки роздратована шукала на кому скинути напругу. Так склалося, що пд руку трапилася одна знайома. нспектор Рей, як вона називала, була чимось схожа на того хлопчика: така ж мовчазна, врвноважена й флегматична. За всю сторю хнього знайомства, Мзайя лише один раз зумла вивести Рей з рвноваги, тепер просто не могла спокйно пройти повз, щоб не пдколоти. З часом це для не перетворилося на свордну гру. Звстка про призд Рей була як бальзам на душу наставниц, вона одразу ж вирушила на пошуки сво майбутньо жертви. Як вдомо, сторя ма одну дуже погану звичку - повторюватися. Мзайя не раз чула цей вислв, але навть не пдозрювала, що цей повтор вдбудеться так скоро. Згадуючи под ц ноч, наставниця няк не могла позбутися вдчуття, що доля почина вдплачувати й за ус 'жарти'. Хто ж мг подумати, що в пошуках 'жертви' вона сама займе мсце?!

Не знайшовши Рей у вдведенй для не кмнат, Мзайя пдняла охоронцв на вуха й вдправила х прочсувати усю територю Академ. Все йшло добре, поки одна з команд пошуковцв не наткнулася на порушника. Приднавшись до погон, Мзайя вмить забула про ус сво невдач. А даремно. Схибнутий пдлток у жовтому комбнезон виявився справжнм психом. Вн зазхнув на святе: право знущатися над оточуючими!

Це був перший випадок в стор, коли хтось зумв роззлити. Охоронц прекрасно знали що бува, коли Мзайя чимось незадоволена - з важкою рукою був знайомий кожен третй. Та навть пд загрозою майбутньо кари мало хто мг стримати посмшку. Маленький поганець цлу годину публчно знущався над нею, а вона не могла навть слово вставити, не кажучи вже про те, щоб упймати паразита й вирвати його поганий язичок! В результат майже годинно погон вона таки змогла в стрибку пдловити покидька! Та замсть каптуляц вн за секунду умудрився облапати наставницю з усх бокв, а потм вони дружно з даху шубовснули прямо в центральний фонтан. На поверхню спливла тльки Мзайя, а хлопець немов розчинився. Бльше пдлтка нхто не бачив.